Духовна зрілість і плоди серця: розмова з благочинним Тальнівської громади про Яблучний Спас
У серпні, коли яблука наливаються соком, а Церква готується до святкування Преображення Господнього, ми поспілкувалися з протоієреєм Андрієм Гаргатом, благочинним Тальнівської громади ПЦУ. Він розповів, що насправді означає Яблучний Спас, навіщо ми несемо до церкви фрукти й що таке справжні плоди.
–Отче Андрію, що символізує Яблучний Спас для християн?
– Яблучний Спас – це народна назва великого християнського свята Преображення Господнього. Ми згадуємо, як Ісус Христос піднявся з учнями на гору Фавор і показав їм свою божественну славу. Це свято про світло, про надію, про оновлення душі.
Яблука й інші фрукти, які люди приносять до церкви, – лише знак. Головне те, що несемо в серці. Чи є там добро, щирість, віра? Найцінніший плід, який можемо принести Богові, – наші добрі справи.
–Тобто справа не в яблуках?
–Так. Справа не лише в них. Фрукти – вдячність за врожай, за Божу благодать. Проте сам обряд «не працює», якщо людина не хоче змінюватися. Преображення починається не з кошика, а з серця.
–Як святкує Спас наша громада?
–У всіх храмах ПЦУ цього дня служимо Божественну літургію. Віряни приходять до Сповіді й Причастя. Опісля освячуємо фрукти: яблука, груші, виноград. Їх до обряду приносять діти, дорослі, дідусі й бабусі. Настрій панує теплий, навіть родинний. Проте я завжди нагадую: найважливіше – не вибагливо прикрашений кошик, а щире бажання змінити щось у собі на краще.
–Чи потрібне святкування в наш бурхливий час?
– Я б сказав, необхідне. Преображення Господнє нагадує: після пітьми завше настає світло. Після болю – сподівання. Навіть у воєнний чи нестабільний час можемо духовно зростати. Маленька добра справа, лагідне слово, щира молитва чи навіть яблуко, принесене з любов’ю, – усе це наближає нас до світла й Перемоги.
– Що Ви зичите людям напередодні свята?
– Прийдіть до храмів ПЦУ не лише з кошиком, а й відкритим до Бога серцем. Подумайте, що можете змінити в собі? Хай кожен буде світлом для оточення. Тоді й у наших родинах, у Тальнівській громаді й у всій Україні стане більше добра, благодаті й надії.
Розмова з отцем Андрієм нагадує: преображення починається не з ритуалів, а з нашого внутрішнього світу. Хай це свято стане не лише днем смачних яблук, а й моментом тиші, роздумів і добрих змін.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА