Вісті Черкащини 
Досить юна дівчинка з Тального втілює багато захоплень та розвиває свій потенціал
У світі, де кожна дитина має свої улюблені заняття та захоплення, іноді зустрічаються особливі активісти, які відзначаються своєю непересічною здібністю та пристрастю до мистецтва. Однією з таких є 8-річна Вікторія Байдак, маленька артистка з великими мріями та талантом, що вражає всіх своїм винятковим обдаруванням та енергією. Навчається дівчинка у Тальнівській школі №2 у другому класі.
– З дитинства донечка відрізнялась від своїх однолітків тим, що була дуже посидючою та слухняною, відповідальною, полюбляла вчити на пам’ять вірші з улюбленої серії книг «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Вивчить новий вірш, візьме мікрофон і запрошує всіх рідних на концерт. Кожен виступ – це новий сценічний образ, який обирала сама, обов’язково робила зачіску та макіяж. Тому любов до глядачів у неї ще з дитинства. Вона постійно обожнювала дуже гучні оплески. А як запрошувала на свій домашній концерт, то придумувала все в деталях, роздавала запрошення, і зазначала, щоб обов’язково після виступу подарували їй квіти та подарунок, як справжній «зірці», – пригадує Валентина, мама дівчинки.
Вікторія майже щодня відвідує місцеву школу мистецтв. Уже 2 роки займається хореографією у танцювальному колективі «Smail». Також грає на фортепіано, відвідує сольний спів, співочий ансамбль та уроки із сольфеджіо. Ходить на заняття образотворчого мистецтва. Нещодавно, ще й стала учасницею театральної студії «L-STUDIO», а з чотирьох років індивідуально опановує англійську мову в школі «Enjoy». Дівчинка любить кожен свій гурток по особливому. Вважає, що дитина її віку повинна бути якомога більш розвинена. Адже чим більше занять, тим більше друзів, знайомих та нових можливостей у спілкуванні. Дуже старається підготуватись перед кожним заняттям. А також відповідально відноситься до домашніх завдань.
– На початку навчального року, ми з мамою склали графік у якому прописали, весь перелік моїх гуртків. Узгодили з викладачами відповідний час, для того, щоб уміло поєднувати навчання в школі та всі заняття. Таким чином я не маю напруги і думки, що щось не встигаю, – каже юна активістка.
Змагання – невід’ємна частина клопіткої праці. Адже завжди видно результат, який напрацювався у гуртках. Також – це можливість побачити своїх суперників, навчитись щось у них. Вікторія тричі брала участь у змаганнях з танців у Черкасах. Також у двох онлайн конкурсах, які проходили в Умані та Єгипті. Ще був міжнародний онлайн конкурс зі співів. У Театральній студії постійно виступає на благодійних концертах.
– Без підтримки взагалі не можливо уявити таку кількість занять. Адже іде мова не лише про фінанси на: костюми, образи, оплати за участь у змаганнях, необхідне спорядження, а й про підтримку. Потрібна проявити правильний підхід, вчасно порадити, похвалити, адже не завжди все вдається з першого разу і для того, аби отримати ідеальний результат, необхідно дуже багато працювати. Я, як мама, стараюсь показати приклад для своєї дитини і підтримувати її не лише у хвилини невдач чи розчарувань, а весь час. Намагаюсь радіти коли їй радісно, сумую разом із нею, приділяю їй належно час і увагу. Прививаю любов до всього, що вона робить. Тому без підтримки батьків у такому віці дуже важко досягати якихось результатів, адже дисципліна – це початок успіху та запорука щасливого майбутнього, – додає Валентина.
Під час нашої розмови юна Вікторія Байдак сором’язливо промовила, що хоче стати лікаркою-педіатринею: «Мені подобається уявно лікувати всіх і допомагати, якщо хтось прихворів, особливо діткам».
– У школі подобаються дисципліни математики та української мови, люблю багато читати. Я маю серію книг про «Джуді Муді» у яких розповідається про дівчинку, яка любила пригоди, тому часто беру книгу в школу і на перервах читаю її. Свій вільний час, проводжу із друзями чи за гаджетами. Дуже подобається подорожувати разом із батьками та меншим братиком Матвійком, – розповідає наша співрозмовниця.
Крім того, Віка виявляє зацікавленість у поезії. Вона читає і з легкістю вивчає вірші з великим захопленням. Та навіть із своїм дідусем та бабусею пишуть віршики разом, останній:
А у лісі, як завжди,
Білка сушить вже гриби,
А вухатий сірий заєць з’їв хліба вже окраєць,
А колючий їжачок несе торбу яблучок.
– Я мрію, щоб закінчилась війна і наша Україна Перемогла! Хочу, аби всі українці змогли жити в мирі без тривог. Щоб ми могли вільно подорожувати, адже дуже хочу поїхати у Париж та відвідати Діснейленд, – на завершення сказала дівчинка.
Наша співрозмовниця – приклад того, як талант, наполегливість та любов до мистецтва можуть допомогти реалізувати мрії, навіть у такому юному віці. Хай її світлі таланти продовжують сяяти, і хай її шлях буде повний радості та успіхів у світі мистецтва.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
