Дощі ллють – трави буяють: як борються з бур’янами в коліно у Тальнівській громаді

Рясні дощі цієї весни, що не дають землі Тальнівської громади просохнути, повиганяли на обочинах, у скверах, на площах як у самому місті, так і по селах густі височенні трави. І якщо у місті ще сяк-так дають раду, то по селах ситуація – не з найкращих, а подекуди й зовсім нікудишня. Щоб дізнатися, як відбувається з обкошуванням бур’янів по селах, днями зателефонували до сільських старост. Наперед забігаючи, скажемо, що, за їхніми словами, зазвичай покоси складали до цієї пори вже вдруге, а то й втретє раніше встигали. Проте цієї весни косовицю проводять тільки вперше.

– Заростає. Ви ж бачите, яка зараз погода цей рік, – сказав Михайло Капериз. – Пам’ятаю, декілька років тому заливало так само дощами і трава росла. Косять по можливості. Катастрофічна ситуація там, де до колишній сільських рад належали кілька населених пунктів. Це Чеснопіль, Добрянка, Новомайданецьке. Хоча хлопці їздили, але не на день у Новомайданецьке треба, а трохи більше, бо підприємець відмовляється брати участь у наведенні там благоустрою. У Довгенькому теж проблема. Косять Корсунку, а туди – просто не можуть розірватися на два села. Потихеньку викошують. Не так, як хотілося б, звісно, але… Є багато сумлінних громадян, які обкошують прилеглі території до своїх земельних ділянок, до хат, а є ті, що тільки гудять, розказують: «О! Там не косять!», а в самих у двір зайти не можна. Вчора поїхав до однієї жінки у Лоташеве, а до неї у двір не можна зайти, бо заросло все. Якби кожен косив хоча б коло свого, так само, щоб підприємці – коло своїх земельних ділянок орендованих трохи підкошували, то зараз би ситуація зовсім інша була.
– Трави що є, то є. Дуже напружена ситуація, але косять, – окреслив стан справ на своєму старостинському окрузі Павло Козаченко. – Найважча ситуація поки у Червоному. Він атовець (каже Козаченко про працівника по благоустрою – авт.), оце тільки вийшов, а воно ж росте, аж тріщить. Я сьогодні там був. Бачив на свої очі. У деяких селах закінчується пальне. У Лісовому, наприклад. Де менші села, то там ще є. У нас ламалися коси у Лісовому і в Гуляйці. У Лісовому поладнали її за кошти адміністратора, вона взяла на себе витрати. А в Гуляйці мали здавати в ремонт.

За словами старости Тетяни Гудзенко, на окрузі, яким вона завідує, намагаються привести села в порядок та надати їм пристойного вигляду, адже люди, як-от у Вишнополі, не звикли до трави в коліно:
– Займаються цим працівники по благоустрою. Керує ними КП «Тальне-Сервіс», Юрій Поліщук. Він дивиться за їхньою роботою, – пояснила Гудзенко. – Адміністратор дивиться, де вперед треба провести роботи. Старости телефонують, кажуть, де коса поламалася, де бензину треба. Наприклад, у Легедзиному більше 2-х тижнів котушка до коси поламана. Поки-що на заміну не дали. Працівники по благоустрою косять своїми косами. У нас дуже багато косовиці, дуже. Не в усіх селах. Майже вже вивели толк. Люди біля своїх земельних ділянок могли б і повикошувати. Але, на жаль, такий наш менталітет.

Аби з’ясувати, чи таки забезпечені працівники КП «Тальне-Сервіс» пальним, косами та чи вистачає людських ресурсів, щоб таки побороти різнотрав’я, що росте, як на дріжджах після дощів, зателефонували до керівника комунального підприємства Юрія Поліщука. Проте коментарі чоловік давати відмовився, агрументуючи тим, що знаходиться на лікарняному і вийде з нього 31 травня, у понеділок. Але у той же таки понеділок Юрій Борисович на дзвінок журналіста так і не відповів. Така поведінка керівника підприємства, мабуть, здивувала б кожного. Невже так важко пояснити, що і як відбувається з обкошуванням трави по селах? Чи, може, він просто не володіє інформацією? Як кажуть в народі: мовчи, глуха, менше гріха. Проте у міськраді чомусь продовжують миритися із такою дивакуватою поведінкою свого підлеглого. Вимушено телефонуємо до найвищого керівництва у сфері ЖКГ, заступника міського голови Олександра Маринченка. Він поінформував: «У нас сьогодні перший раз виїхала роторна коса (до трактора). Як виїхала, так і заїхала. Тому що ми можемо обкошувати обочини доріг і косити стадіони. Але чомусь деякі наші старости подумали, що вони можуть будь-де косити. Тільки відремонтували косу – сьогодні вони її знову «вграли». Сьогодні мали пройтися у Червоному, Степному та Соколівочці, на завтра у нас замовлення – Криві Коліна, Чеснопіль. У Мошурові, Романівці й Поташі косить «Темп», у них своя роторна коса. В принципі, пальне в усіх є. У п’ятницю минулого тижня, сьогодні продовжуємо видавати по 60 літрів бензину кожному працівнику на село. Так, можливо, у нас десь ламаються коси, десь ми їх ремонтуємо. Можливо, погода десь не дозволяє робити, є й такі нюанси. Тому що коли за комір ллє, особливо не накосиш. Ви знаєте, багато хто, ось і Тетяна Іванівна, наприклад, ремонтує косу за свої гроші. Розумієте, якщо це хочеться зробити швидко, то люди беруть і ремонтують.
Ми поцікавилися у Маринченка, чи повертатимуть людям кошти, витрачені на ремонт кіс. На що він відповів: «Документи на ремонт кіс здаються в бухгалтерію і кошти повертаються. Хтось повинен зафіксувати факт, що коса була поломана. Я не чув, в усякому разі, щоб хтось звернувся за відшкодуванням за ремонт. Бувало таке, що використовували своє пальне, то ми зараз людям повертаємо його», – сказав він.

Ми не полінувалися і навідалися до кількох сіл громади. Справжні джунглі – у Антонівці біля клубу та пам’ятника, не менші бур’яни – у Кобриновому та у Кобриновій Греблі. Є бур’яни і в Романівці.

Ольга ОСІЯНЕНКО