Вісті Черкащини Добросусідство в Тальному: історія одного мікрорайону
Є місця, значущість яких вимірюється не координатами, а людським теплом. Тут знайомі кожна стежка й кожен дворик, а люди – не сусіди, а справжня родина.
Саме таким є затишний мікрорайон Тального, що об’єднує вулиці імені Олександра Шевцова, Сонячну, Затишну, Космонавтів, а також провулки Затишний та Ювілейний. Це куточок, де тепло живе не лише в оселях, а й у серцях, де спільні справи згуртовують, а добросусідство стає справжньою цінністю. Тут час ніби сповільнює хід, а повітря наповнюється ароматом свіжоспечених пирогів і дитячого сміху. Кожен закуток дихає затишком, а сусіди – не випадкові знайомі, а друзі, для яких спільні справи – не обов’язок, а щира радість.
Про це розповідають жителі мікрорайону Валентина Мороз, Надія Соколенко, Марія Гомля та голова вуличного комітету Ольга Козаренко.
За словами Надії Василівни Соколенко, мікрорайон – густозаселений, і з кожним роком він розвивається все більше. Тут зведено багато нових, гарних будинків, а доглянуті двори та охайні вулиці свідчать про дбайливість і любов мешканців до свого куточка. «Люди в нас господарські, трудолюбиві. У кожному дворі порядок. Квіти біля будинків – це наша візитівка. А ще ми – дружні», – ділиться вона.
Складалися грошима, розробляли проєктну документацію, проводили газ і воду, підключали телефон – усе робили власними силами. Коли почалися знеструмлення, у кранах зникала й вода. Тоді люди, звиклі до того, що самі себе забезпечують, дружно зібралися на збори й вирішили відремонтувати криниці. Воду з них п’ють не лише місцеві, а й інші жителі Тального. Одна з криниць – на провулку Ювілейному, інша – на вулиці Шевцова, поряд із залізницею.
«Вона старенька, дерев’яна, — додає голова вуличного комітету з усмішкою. – У цьому році ми збираємося її відновити: підняти дах, перекрити бляхою, бо вода в цій криниці справді дуже смачна. Нехай служить людям довго. Ми робили аналізи води, які показали, що вона в наших криницях дуже хороша. У нас є навіть офіційна довідка про це».
Спільними зусиллями – хто гривнею, хто працею – мешканці мікрорайону повернули свої живиці до життя.
Зі слів Валентини Євтухіївни Мороз, у їхньому мікрорайоні панує атмосфера справжньої родинності. Де б не зустрілися – бачиш усміхнені обличчя пенсіонерів, жваві погляди молоді, дзвінкий сміх дітей. Кожен вітається, цікавиться здоров’ям, ділиться новинами.
«Навесні, – розповідає пані Валентина, – ми обмінюємося насінням і досвідом, допомагаючи один одному виростити майбутній урожай. А взимку, коли за вікном кружляє сніг, ділимося теплом домашнього затишку – рецептами страв, свіжоспеченим хлібом чи пиріжками».
І якщо комусь потрібна допомога – чи то підвезти до центру містечка, чи до лікарні – сусіди завжди готові підтримати. «Я задоволена, – зізнається Валентина Євтухіївна, – що живу тут, у цьому куточку доброти і взаємодопомоги».
За словами Ольги Валеріївни Козаренко, у мікрорайоні немає продуктового магазину. Тому люди скуповуються в «Околиці», куди ходити досить далеко й незручно, особливо пенсіонерам. Треба долати яр, а з нього підніматися під гору. До речі, у ньому ростуть не звичайні для нашої місцевості, а гостролисті клени. Там завжди був хідник. Тому люди, у черговий раз об’єднавши, гроші й працю, побудували сходи. Невдовзі біля них з’являться перила. Інші сходи планують побудувати біля сигнального стовпа. Володимир Клименко, голова вуличного комітету сусіднього мікрорайону, додав до загальної справи кошти від його мешканців.
Марія Михайлівна Гомля разом із чоловіком та його сестрою переїхали до Тального з Новогродівки на Донеччині, де їх зустріли з великою гостинністю. «Тут дуже добрі й чуйні люди – як місцеві жителі, так і керівництво, – зазначає вона. – Я щиро вдячна всім за таку теплу зустріч. Доля мене закинула в цей край, і мені тут дуже подобається».
Після ремонту дорожнього покриття на вулиці Шевцова маршрутка №1 почала курсувати до мікрорайону тричі на день. Це стало великою радістю для місцевих мешканців, адже раніше жоден автобус не заїжджав сюди.
Цей мікрорайон – яскравий приклад того, як взаємодопомога та теплі стосунки об’єднують людей у дружну родину. Тут немає чужинців, лише друзі й однодумці, які разом долають труднощі, вирішують спільні проблеми й підтримують одне одного. А такі зміни, як відремонтовані дороги й сходи, новий транспортний маршрути чи допомога у скрутний час, підтверджують, що цей куточок міста став затишним домом для багатьох тальнівців.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
