Вісті Черкащини День Незалежності у «Фортеці життя»: музика, спогади й тепло побратимських сердець
Коли слова «Слава Україні!» звучать не гаслом, а правдою, написаною на обличчях і в долях людей.
23 серпня у ветеранському домі «Фортеця життя» панувало особливе святкове відчуття. Здавалося, що самі стіни дихають вдячністю й любов’ю. Тут зібралися всі, хто знає війну не з чуток: ветерани, чинні військові, їхні родини, волонтери. Про це нам розповіла Олена Колесникова, завідувачка Центру підтримки та соціально-психологічної реабілітації «Фортеця життя» (структурного підрозділу Центру надання соціальних послуг ТМР),
Конференц-зала, прикрашена в національні кольори, наповнилася піснями, від яких щеміло серце. Голос Тетяни Вовк, сповнений любові до України, торкався кожного так глибоко, що багатьом було важко стримати сльози. Потім на сцену піднявся військовий Роман Шевченко з гітарою, і кожна його нота звучала як голос усього фронту. Зал завмер: слова були важкі, немов кулі, але замість руйнування вони об’єднували серця присутніх.
Зі щирим словом виступив міський голова Василь Сідько. Його привітання не було формальним. Навпаки, це було щире звернення до братів і сестер по духу – до тих, хто знає справжню ціну свободи.
Символ на полотні
Кульмінацією став заклик увічнити свої побажання на жовто-блакитному полотні. Руки дорослих чоловіків, які колись стискали зброю, тепер писали слова миру й любові. І саме тоді в залі можна було відчути, як тремтить повітря. Сама душа народу проходила крізь кожного. Це була хвиля незламності й глибокої людяності, що накривала всіх одразу.
Свято, що смакувало домом
Після урочистої частини свято вийшло на подвір’я. Небо подарувало теплий день, а запах свіжого шашлику всім лоскотав ніздрі. Тут не було пафосу — лише життя.
Друзі й волонтери, подбавши про частування, зробили цю зустріч по-домашньому затишною. Олександр і Таїсія Пукаси (магазин «Дружба») поділилися м’ясом для шашлику. Валентина Мельник принесла страви до святкового столу, а Василь Петрович пригостив газованими напоями. І вже ніхто не залишався осторонь: ветерани, діти, дружини, волонтери. Усі сиділи разом, наче за одним великим родинним столом.
Розмови точилися довго. Згадували фронт, ділилися планами на мирне життя, мовчали й слухали. Проте кожен відчував головне: він тут не сам.
Ця зустріч стала також і майданчиком для нових ідей. Гості говорили про майбутнє простору: спортивні майданчики, більярдна, масажний кабінет… Кожна пропозиція звучала як віра в те, що цей дім для ветеранів буде розростатися, даватиме нові можливості.
Олена Колесникова говорить: «І це справді відчувалося. Для багатьох учасників день 23 серпня став ліками. Неофіційна терапія, де лікували не пігулки, а музика, теплі слова, дружні обійми й запах свіжого хліба на столі».
Незалежність, яка народжується в серцях
Для колективу «Фортеці життя» День Незалежності – день подяки тим, хто боронить країну, і нагадування, що ми всі разом творимо наше майбутнє. Минуле свято стало підтвердженням: сила українців – не лише на передовій. Вона й теплих зустрічах і здатності підтримати одне одного.
Цей день у «Фортеці життя» залишився в серцях тремтінням: від пісні, що пробирає до сліз; від дотику руки побратима, слова «Дякую», сказаного від щирого серця. «Фортеця життя» об’єднує. І в цьому – наша незламність.
Слава Україні! Героям слава!
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
