Ціна залізного ритму: Чому серце уродженця Тального попросило про зупинку за крок до катастрофи

П’ятнадцять років він жив за годинником, що не знає милосердя. 4:10 – підйом, 22:00 – відбій. Жодних виправдань, жодної слабкості, бо за спиною –  сім’я, де кожен подих і кожен крок дитини з особливими потребами залежить від його витривалості. Олександр Ястремський, уродженець Тального, який став своїм у Львові, вважав свій організм сталевим. Але сталь теж втомлюється. Нещодавно нічна тиша розірвалася судомами, а життя розділилося на «до» та «після», де ціна майбутнього вимірюється у 12 000 євро.

Той ритм виснажував

П’ятнадцять років Олександр працював на гуртовому ринку. Це був марафон на виживання: вантажник, консультант, бухгалтер в одній особі. Фізична праця, що витискає всі соки, але дає можливість платити за реабілітації дитини й тримати родину на плаву. На запитання, де брав сили вставати вдосвіта, Саша відповідає просто: «Сім’я потребує». Він звик віддавати всього себе іншим, забуваючи, що його власний ресурс – не безкінечний. Організм подавав сигнали: дещо ослаб зір, навалювалася дивна сонливість. Але хто звертає увагу на втому, коли треба бігти далі?

У ту ніч Бог не поспішав забирати до себе

Усе сталося раптово. Не в дорозі, не під колесами машин чи на холодному асфальті, а вдома, у власному ліжку. Третя година ночі, судоми, падіння. Дружина в розпачі, дитина кричить від жаху: «Тато помирає!».

Олександру пощастило з сусідами, яких він називає ангелами-охоронцями. Медсестра та греко-католицький священник прибігли на допомогу посеред ночі. Поки чекали на «швидку», отець проводив реанімаційні заходи, робив масаж серця, буквально вириваючи Сашка з лап смерті. Коли приїхали лікарі, квартира була повною людей, а хворий нарешті прийшов до тями, ще не розуміючи, що його «сталевий» план на життя щойно дав серйозний збій.

Діагноз як вирок і як шанс

Обстеження в лікарні принесли слова, які непросто вимовити й ще важче усвідомити: внутрішня обструктивна тривентрикулярна гідроцефалія. Звичайними словами –  надлишок рідини, що тисне на мозок через оклюзію водогону. Світ, який Олександр тримав на своїх плечах, ледь не розчавив його самого.

Лікар знайдений. Складна операція призначена на 18 лютого. Шанси на повноцінне життя високі, але ціна питання – €12 000. Для родини, яка всі ресурси віддавала на лікування дитини, це космічна сума. Але Олександр не втрачає віри. Він каже, що все, що робиться, – на краще. Навіть цей страшний напад він сприйняв як можливість нарешті «пройти медогляд» і змінити життя.

Післяслово

Зараз Сашко найбільше хоче одного, щоб цей збір нарешті закрився. Він уже будує плани на «після»: змінити роботу, перестати бігти цей виснажливий марафон на гуртовому ринку, навчитися берегти себе. Не заради егоїзму, а єдиної доньки, яка бачила його в ту страшну ніч на підлозі.

Чоловік каже, що тепер по-іншому дивиться на світ. Раніше головним було, щоб дитина була сита і в теплі, а на власну втому чи туман в очах можна було заплющити очі. Тепер Сашко знає: він має бути живим і здоровим, бо він і є те саме тепло для своєї родини. 18 лютого – дата, коли для нього може початися новий відлік. Якщо ми встигнемо.

Допомогти Олександру:

Картка: 4874 1000 2433 2390

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/9Gr34t3tCc

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Маршрути безбар’єрності: у Тальному розпочинають системну роботу над доступним містом

Читайте нас також в Telegram!