Чи виживуть сільські заклади освіти після реорганізації та автономії?

Питання реорганізації шкіл та надання їм автономії вкотре обговорювали на сесії райради. Тяганина з сільськими школами триває понад рік, адже на їх утримання у районі немає коштів. Дефіцит в освітній галузі сягає понад 7 мільйонів 664 тисячі гривень, до того ж є борги за харчування та виплату заробітної платні технічному персоналу, опалення. У райраді розводять руками, говорять що реорганізувавши школи не зможуть вийти на економію 7 мільйонів 656 тисяч гривень. При такій різниці не подолають дефіцит. Перший рік планують зекономити лише на придбання одного шкільного автобуса, а з наступного року на ремонт системи опалення. Впродовж кількох років дірка у бюджеті зростає, кредити більшають, а покривати чим їх не мають.

– Є нюанс: у поточному році підніметься зарплата, ціна за опалення, енергоносії. Дефіцит може зрости. Також немає необхідної кількості шкільних автобусів, після реорганізації звільниться велика кількість людей, яким прийдеться ставати на облік у центр зайнятості, – каже Лариса Коваль, начальник райвідділу освіти.

На постійних комісіях та сесіЇ пропонують реорганізувати школи, понизивши їм ступінь та надати закладам автономію, що загрожує взагалі закриттям неспроможних сільських шкіл.

-Першим проектом ми понижаємо ступінь тим закладам освіти, у яких немає наповнюваності класів, або немає їх взагалі: Білашки, Колодисте (тут не отримуємо ніякої економії). Решта, пониження ступеня школи через відсутність дітей і коштів на їх утримання: Онопріївська, Павлівська Перша, Корсунська. Розмежувати на дві юридичні особи дошкільний підрозділ та навчально-виховний комплекс: Заліський, Кобриновогребельський, Лащівський, Романівський, – додає Коваль.

Стосовно автономної діяльності шкіл, на сесії запропонували щоб до 20 травня усі директори шкіл надали листи зі своїм баченням подальшого функціонування закладів освіти. Автономія значить – що керівництво школи вирішуватиме свої питання життєдіяльності самостійно. Проводитиме тендери, працюватиме в системі ProZorro, виплачуватиме зарплати, створить окрему бухгалтерію.

-Хіба ж це буде економія? – запитують у сесійному залі. – Школи самі позакриваються та й зекономимо. Для чого тоді районний відділ освіти?

Вичерпний перелік тих шкіл району, які фінансово спроможні відокремитись і тих, які неспроможні, попросив надати Ігор Новицький, депутат Тальнівської райради. Наголосивши на тому, що є такі навчальні заклади у селах, які утримуються за рахунок платників податків, які сплачують ПДФО у повному обсязі і зацікавлені в тому, щоб навчальний заклад розвивався. Надлишками ж цих податків перекриваються інші школи, де підприємці не зацікавлені в розвитку школи і платять менші податки.

-Великий відсоток повертається по Мошурівській, Майданецькій, Тальянківській, Білашківській школах – в усіх решти є проблеми, – відповіли у фінансовому управлінні.

Тож на сесії депутати проголосували за реорганізацію деяких шкіл шляхом перетворення чи пониження ступеню: Білашківської, Колодистеньскої шкіл. По Онопріївській, Павлівській Першій, Корсунській рішення не прийняли. Хоча ставили на повторне голосування. По Заліській, Кобриновогребельській, Лащівській, Романівській – аналогічно.

Анна ДРАГУН