Чи справді одяг «з історією» може нашкодити шкірі? Пояснює, радить і застерігає лікарка з Тальнівщини
У час, коли мода на свідоме споживання набирає обертів, секонд-хенд став не лише джерелом стильних знахідок, а й темою для дискусій про безпеку. Чи може одяг, який уже носили інші, становити загрозу для здоров’я? Чи достатньо лише випрати річ, щоб уникнути проблем зі шкірою? А може, це лише міфи, які давно втратили актуальність?
Про реальні ризики, прості заходи гігієни та поширені помилки ми поговорили з Аліною Ткаченко, дерматологинею Тальнівської багатопрофільної лікарні. Її професійний погляд допомагає розібратися, де закінчується пересторога й починається здоровий глузд.
–Пані Аліно, чи справді одяг із секонд-хенду може становити ризик для шкіри?
–Так, певні ризики існують, але вони не критичні, якщо дотримуватися елементарної гігієни. Уживаний одяг може містити залишки шкірного сала, поту, клітин епідермісу, а іноді – грибкові спори чи бактерії. Особливо це стосується речей, які щільно контактують зі шкірою, – футболок, білизни, шкарпеток.
–Який реальний ризик шкірних інфекцій?
–Загроза є, але вона не надто висока для здорової людини. Найчастіше ми говоримо про грибкові інфекції, деякі вірусні (контагіозний молюск), контактний дерматит. У рідкісних випадках – педикульоз (воші) чи короста, якщо одяг не був належно оброблений.
–Чи можуть старі речі бути небезпечними для здорової людини?
–Якщо у вас немає хронічних шкірних захворювань, алергій чи ослабленого імунітету, то ризики мінімальні. Але навіть здорова шкіра може відреагувати на залишки хімічних речовин, якими обробляють одяг при транспортуванні.
–Чи є тканини більш небезпечні?
–Так. Синтетичні тканини – поліестер та акрил – гірше пропускають повітря й можуть спричинити подразнення. Також речі з ворсом, хутром або зі складною текстурою, які можуть утримувати мікроорганізми довше.
–Які заходи гігієни ви радите?
–Одразу після покупки випрати одяг при температурі не нижче 60°C. Використовувати антисептичні засоби або спеціальні добавки для прання. За можливості обробити парою або пропрасувати. Взуття, головні убори, сумки обробити дезінфектором або залишити на сонці
–Чи достатньо лише випрати?
–У більшості випадків – так. Але для речей, які щільно прилягають до тіла, я рекомендую додаткову обробку парою або праскою. Це допомагає знищити грибкові спори та бактерії.
–Чи варто уникати примірки в магазині?
–Якщо ви плануєте приміряти, робіть це поверх власного одягу. Уникайте контакту шкіри з речами, особливо в зоні пахвинних складок, шиї, інтимних ділянок.
–Хто в зоні ризику?
–Діти (особливо немовлята). Люди з ослабленим імунітетом, бо шкіра це також імунний орган. Пацієнти з дерматитами, псоріазом, екземою. Люди після хіміотерапії або з хронічними хворобами.
–Чи впливає стан шкіри?
–Так. Якщо є мікротріщини, потертості, запалення або виражена сухість шкіри, ризик зараження зростає. Здорова шкіра – природний бар’єр, але навіть вона може постраждати від агресивних хімікатів.
–Які міфи ви чуєте найчастіше?
–«У секонд-хенді можна підчепити СНІД чи сифіліс». Ні, вони не передаються через одяг. «Речі обробляють хімією, яка викликає рак». Неправда, обробка є, але вона не канцерогенна. «Секонд-хенд – це завжди бруд і хвороби». Ні, багато магазинів мають високі стандарти.
–Чи можна підчепити паразитів або грибок?
–Так, але це трапляється рідко. Найчастіше при покупці взуття, головних уборів, білизни, купальників. Тому ці речі краще купувати новими.
–Як перевірити безпечність речі?
–Огляньте на світло, чи є плями, сліди поту, пошкодження. Понюхайте: різкий хімічний запах – сигнал про обробку. Уникайте речей із дефектами, особливо якщо вони торкаються шкіри.
–Домашні методи обробки?
Прання при високій температурі. Додавання оцту або соди до води. Пропарювання або прасування. Вивішування на сонці – ультрафіолет знищує багато мікроорганізмів. Секонд-хенд – то не страшно, якщо б до нього з розумом і турботою про себе.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА