Чи мають у Тальнівській міськраді чітку стратегію озеленення громади
Майже на кожному виконкомі Тальнівської міськради приймаються рішення щодо зрізання дерев, які вже доживають свій вік, – аварійних та потенційно небезпечних. Про це зазвичай доповідає начальник відділу ЖКГ міськради Наталія Красновська. У доповідях щораз мова йде про 2-3, а то до десятка й більше дерев віком від 25-ти до 60-ти років: під пилку йдуть верби, тополі, волоські горіхи, кінські каштани, липи, дикі черешні, абрикоси та ін.. Цілком зрозуміло, чому члени виконкому, як-от староста Павло Козаченко, секретар міськради Євгеній Безталанний ставили слушне запитання: «А чи насаджуватимуть щось нове?», цікавилися, скільки посадили молодняку. Якщо на перше отримували схвальне кивання посадовців, то на друге відповіді ті дати одразу не могли. Тим часом реальність говорить за себе. Як кажуть жителі Тального, у місті більшає пеньків, а молодих дерев взагалі не видно. Взяти хоча б тротуар по Гагаріна від магазину «Вацак» і до музичної школи: кущі понад дорогою давно поріділи. Ближче до музшколи пеньки свідчать про наявність тут колись дерев. Поміж них молодих насаджень не знайдеш. У центрі, біля магазину «Хліб» ще торік зрізали липу. На її місці тепер і пенька немає, тільки втрамбована земля – нічого не посадили. А от у громаді зрізали торік тільки за січень-липень понад 80 дерев!
У громаді, нарікають жителі, відновлювати зелені насадження не поспішають. У міськраді натомість відхрещуються наявністю Комплексної програми з благоустрою, де озелененню відведений цілий розділ. Однак то на папері, а як же на ділі? Станом на 10 серпня минулого року (про що йдеться у відповіді міськради на наш інформаційний запит від 6 серпня) все, на що спромоглися, – придбали 513 саджанців однорічних квітів, з яких 16 – у горщиках на суму 15 тис. 475 грн.. Ну чим, скажіть, не озеленення громади! У цій же відповіді було вказано й інші цифри: 195 дерев, 286 кущів, 500 саджанців квітів. Однак усе це, і слава Богу, надали громаді безкоштовно благодійники. Отже, минулого року Програма у частині озеленення «спрацювала» доброю волею останніх. А що ж чекати цього року?
Посадити – не означає доглянути. Та й посадити, то треба знати, де що краще приживеться, який ґрунт підійде, яке дерево буде доречнішим. Тут як не крути, а потрібна думка фахівців, спеціалісти, які мають освіту і знають толк у цій справі. Але в Тальному з квітами на клумбах ледь встигають, попри свої робочі норми замести не один кілометр вулиці, справлятися прибиральниці, а дерева обрізають далеко не фахівці – цим мусять займатися працівники з благоустрою, люди, які переважно косять бур’яни. До речі, у «Тальне-Сервіс» кажуть, торік навесні побували у Іллінецькій громаді на Вінниччині, де є 2 теплиці для вирощування саджанців квітів для клумб. Такий підхід дає можливість, як пояснюють, зменшити собівартість саджанців до 2-3 гривень за штуку, а не купувати по 30 грн..
А взяти хоча б славнозвісний пляж, який облаштували на березі Гірського Тікича. Посадили там дерева. І що? Деякі почали всихати. А позаростали бур’янами так, що й профільному заступнику міського голови Олександру Маринченку довелося попотіти, щоб віднайти їх у зарослях. От вам і господарність. Не дивно, чому він так мляво береться спілкуватися з журналістами та слухати незручні запитання, адже наші дзвінки переважно відхиляє.
Водночас на тих же засіданнях виконкому міський голова Василь Сідько неодноразово наголошує: мовляв, це на зрізання потрібне погодження, а от щоб посадити, дозвіл не потрібен. Цій відповіді вторить і Красновська. То, виходить, маєш дерево – гайда до центру, саджай там, що заманеться! І начхати на лінії електропередач, на водогін і решту комунікацій, якими помережані вулиці міста та сіл, вже не кажучи про загальний вигляд і доречність дизайнерського рішення. До слова, в центрі Тального є бездоглядні кущі-хащі, варто тільки пройтися біля ЦНАПу та пам’ятника Афганцям. Тут скоро вовки почнуть вити.
Торік біля Пагорба Слави у Тальному з’явилися молоді насадження. Не одразу здогадаєшся, що за пагінці ростуть там, де десятки років нічого не було. Як і невідомо, як вони потім «впишуться» в загальний ландшафт. У комунальному підприємстві «Тальне-Сервіс» кажуть, що висадили там деревовидний гібіскус, а саджанці надали благодійники. Тож якщо кущики приймуться і виростуть, якщо там не порядкуватимуть руки вандалів, можна з часом чекати на гарне пишне цвітіння. Цікаво, що посадили саджанці зі сторони водокачки і до східців Пагорба, а далі, до «пожежки», – пустка. Чи посадять там щось і що саме, можна тільки здогадуватися. Це питання точно не до виконавців робіт. До речі, такі ж кущі гібіскусу висадили понад дорогою по вул. Гагаріна (це не перша спроба озеленити цю територію). Стало відомо нам і про те, що торік біля кладовища силами цього ж підприємства було висаджено в межах 50-ти дерев дуба червоного (саджанці надало Потаське лісництво у рамках Програми Президента «Зелена країна», загалом 400 штук, решту, за словами керівника «Тальне-Сервіс», роздали по селах громади). Чи прийметься, не беруться прогнозувати.
Якщо говорити про озеленення громади, будь-який спеціаліст, і з цим не можна не погодитись, скаже: «Треба виконувати все планомірно». Саме тому ми й поцікавилися у Наталії Красновської, чи мають у відділі ЖКГ конкретний план дій щодо озеленення вулиць, чи напрацювали певну стратегію, чи займались цим питанням фахівці. На що почули завчену відповідь: мовляв, щоб садити, погодження не треба, а озеленення передбачене Програмою. Однак світло на ситуацію таки дещо вона пролила:
– У 2017 році до нас приїжджав дизайнер і мав би зробити проєкт на озеленення всього міста. Але бюджетною комісією не було виділено коштів нам на цей проєкт і все воно так і завмерло. На весну будемо піднімати це питання. Ми пам’ятаємо про це. Якщо дадуть кошти, визвемо знову людину, яка розробить нам цей план. Поки що так, – сказала Красновська.
Олександр Маринченко, вже традиційно, наш дзвінок відхилив. Міський голова Василь Сідько теж не був багатослівним, відповів, що окремої програми щодо озеленення громади немає, а наостанок, перш ніж обірвати розмову, запитав: «Ви яку програму хочете, до кожного дерева, щоб ми розмалювали, чи як?».
Що ж, весна не за горами…
Марина КАМІНСЬКА