Вісті Черкащини «Бути мамою – це вдихати щастя і видихати любов»: вважає мати двох синів з Тального
Незабаром найособливіше та найзворушливіше свято – Міжнародний День матері. В Україні це свято відзначають щорічно в другу неділю травня. Скільки емоцій, відчуттів та мурашок виникає по тілі в кожного, хто почує це слово. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Вона дарує нам життя, оберігає від негараздів, допомагає у всьому, переживає, підтримує, піклується та спостерігає за нами. Матуся завжди поруч зі своєю дитиною, завжди у її серці. Особлива материнська любов. Тому, що наша найрідніша людина любить нас ні за що, всупереч усьому. І це, мабуть, найкраща та найсвітліша любов, яка може бути у світі. Свою історію материнства нам розповіла щаслива дружина і матуся двох синів – 32-річна Ірина Анохіна з Тального.
– Мої діти – це сенс мого життя! Що найголовніше для людини? Її серце, без нього вона не може існувати, так і я без своїх дітей бо вони є моїм серцем. Бути мамою для мене – це відповідальність, турбота, адже у своїх дітей ми намагаємося вкласти найкраще. Бути мамою – це однозначно любити – щиро, безкорисно. Це осягнення якогось неземного абсолюту любові. Ти просто любиш кожної миті. Навіть тоді, коли хочеться волати від злості й утоми на увесь світ. Любити так, як ніколи до цього. Бути мамою – це вдихати щастя і видихати любов! Бути мамою – це починати новий день із найщиріших обіймів, найдорожчого цілунку в щічку і слів: «Мамочка, я тебе люблю». Бути мамою – це суміш любові, доброти, терплячості, відповідальності, суворості, щастя, радості, печалі, переживань, надій і сподівань. Це наука, яку доводиться пізнавати все життя, бо її не вивчиш у школі, – розповідає наша співрозмовниця.
Виховання дітей є одним із найбільш відповідальних і важливих завдань для батьків. Найголовніше у вихованні – любити дитину, оберігати її, дати особистий простір (свобода для дитини – це важливо), але в той час навчити і позначити межі дозволеного, щоб у майбутньому дитина нормально реагувала на відмови і розуміла, що існують певні заборони. Те, що дитина в юні роки набуває в сім’ї, вона зберігає протягом усього всього життя. Напевно наступні пункти і є найголовнішими у їхньому вихованні: самостійність, впевненість в собі, відповідальність, повага, чесність та прагнення розвиватися.
– Старшого 9-річного сина звати Богдан. Він був «Богом даний», тому інші імена не обирались. А молодшого 6-річного Данилка, ми назвали лише через 7 днів після народження. Своє дозвілля з дітьми ми проводимо доволі активно. Намагаємось час від часу їздити в кіно, гуляти в лісі, якщо є можливість їздимо в зоопарк, контактний, або звичайний, хлопці дуже люблять розважатися та подорожувати, – розповідає Іра.
Чи легко бути мамою двох діток?
– Бути мамою не легко, безумовно. Я далеко не ідеальна, і вже навіть не прагну бути відмінною мамою. Впевнена, що наробила й ще нароблю в майбутньому у цій ролі не одну сотню помилок. Але бути МАМОЮ – це те, що я ніколи б і ні на що у своєму житті не проміняла!
Як ти вважаєш, чи схожа ти чимось на свою маму у виховані?
– Певно що мені передались у спадок усі її страхи, застереження, хвилювання, які часом смішили, іноді дивували, а іноді від них ставало й трохи лячно. Ну, і класичне: «Ось будуть у тебе свої діти – зрозумієш». Я зрозуміла мам. І тепер своїм дітям теж постійно так повторюю.
Бути мамою – важка робота. Це може бути ізоляційним, вимогливим і виснажливим – це, безумовно, одна з найскладніших речей, які можуть зробити мама й тато.
– Колись батьки приблизно розуміли, яким буде майбутнє дітей, і могли до цього їх підготувати. Сьогодні переді мною стоїть дуже важливе запитання: яким буде майбутнє моїх дітей? До чого я повинна їх готувати, які навички, знання чи вміння маю дати. Я завжди їм повторюю ці слова: «Не бійся жити, не бійся творити, не бійся бути собою». А якими вони будуть у майбутньому ми вже побачимо згодом. Мої сини мої крила, сподіваюся, у мене вийде навчити їх головному – бути щасливими, – завершила розмову наша героїня.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
