Вісті Черкащини Берегиня роду з Тальнівщини стала другою мамою своїм онукам
Лідія Дмитрівна Слободянюк з Романівки, що на Тальнівщині, – берегиня свого роду, стала другою мамою своїм онукам Софійці та Олександру. Її син Максим Петрович Слободянюк уже 7 літ живе без дружини та мами-зозулі, яка залишила йому двох дітей. Дітки Софійка (13 років) та Олександр (9 років) – спокійні, виховані, ввічливі, чемні. Мають різні здібності до навчання, але їх вчинками керує добро та зваженість. У Олександра, який зараз у 5 класі, ще з початкових класів великий талант до науки: висока техніка читання, уміння детально переказати текст, давати відповіді на запитання, високий рівень розвитку зв`язного мовлення, гарні пам`ять та мислення, робота з тестами на висоті. На трудовому навчанні полюбляє виготовляти з дерева брилки. Мріє працювати в поліції.
Софійка зараз у 8 класі, ще не обрала майбутньої професії. У неї виходить зніматися у відеороликах, які організували в Романівці учасники аматорського вокального квартету «Барви», а монтує їх Світлана Юрпольська. Вона ж і запросила Софійку зіграти роль дівчинки та Мавки. Це вийшло у неї артистично, досить природно, невимушено. Вона уособлює всіх дітей України, які хочуть миру і Перемоги у цій жорстокій війні, яка забирає життя українців незалежно від віку, раси, статі, а особливо наших захисників.
–Слова ролей, які виконую, вивчити мені непросто, то, буває, під час знімання відеоролика цитую не дослівно, а передаю зміст, – зізнається Софійка.
Бабуся Ліда Дмитрівна Слободяюк – Мати з великої літери. Це вона по-справжньому любить своїх дітей та онуків. Підтримала свого сина Максима, коли він залишився з дітками без дружини, дарувала своїм онукам Софійці та Олександру материнську турботу, любов, ласку. Це вона дає раду всюди по господарству. Її син зранку до вечора трудиться на роботі, щоб забезпечити сім`ю матеріально. Слава Богу, в цій родині всюди лад, бо в ній панує любов, злагода, взаєморозуміння, взаємопідтримка. Народна мудрість говорить: «Любов гори зверне». А Біблія твердить: «Любов терпелива, не заздрить, не чваниться, не поводиться нечемно, не горда, не роздратовується, не гнівається, не радіє несправедливості, радіє правді, не осуджує».
Всю роботу дружня родина виконує або разом, або кожний свої обов`язки. На городі – разом. По господарству син трудиться з батьком, виконують чоловічу роботу: в основному, заготівля дров. Олександр згадує, як нещодавно лагодив разом з татом тумбочку. А бабуся з онучкою пораються в хаті: їсти варять, прибирають, посуд миють. Разом білять хату, перуть тюлі і штори. Софійка чіпляє їх на вікна.
Дружні стосунки у дітей з татовою сестрою та їх дітками. Олександр згадує, як їздив у Христинівку та будував зі своїм двоюрідним братиком, який навчається в 11 класі, літній душ. На це потратили два дні. Ось з таких приємних моментів складається життя. Міцного здоров`я вашій родині, сімейного затишку, Божої опіки, мирного неба та здійснення мрій.
Марія БІРЧЕНКО
