Вісті Черкащини Баян – моя доля: історія успіху молодої викладачки музики з Тальнівщини
Уявіть собі: темний зал, сотні очей, спрямованих на сцену. І раптом – перші звуки баяна. Ніжні, трепетні, вони заповнюють весь простір. Це грає Тетяна Караюз – чарівниця, яка вміє розмовляти з серцями людей мовою музики. Хто б міг подумати, що ця тендітна дівчина з дитинства мріяла підкорити світ звуками такого, здавалося б, чоловічого інструмента? Однак вона довела, що музика не знає статі, віку чи кордонів.
Сьогодні Тетяна Сергіївна Караюз – професійна баяністка й викладачка Тальнівської школи мистецтв. Людина, яка присвятила себе музиці й передає своє натхнення учням. Цей успіх – результат багаторічного навчання, щоденної праці й постійного вдосконалення. Усе почалося ще в дитинстві, коли семирічна дівчинка вперше висловила бажання займатися музикою. Без вагань обрала баян – знайомий інструмент, адже чула, як він оживає в руках шкільного викладача. Ця музика запала їй у душу, сповнивши дитячу уяву силою його звучання.
«Батьки радо підтримали моє бажання й записали мене до першого класу Мошурівського філіалу Тальнівської музичної школи, – з теплом згадує Тетяна. – Пам’ятаю, як мене зустріла викладачка Ірина Сипченко. Вона першою побачила в мені музичний хист, відзначила гарний голос і привила справжню любов до музики. Звісно, спочатку було непросто. Мене майже не видно було за інструментом, доводилося нелегко поєднувати навчання й репетиції. Були хвилини, коли здавалось, що варто здатися. Але Ірина Юріївна завжди була поруч, її підтримка надавала сил іти далі. Завдяки їй я навчилася вірити у власні здібності, перемагати на змаганнях музикантів й упевнено продовжувати обрану справу».
Протягом навчання дівчина не лише вдосконалювала майстерність гри на баяні, але й активно брала участь у численних конкурсах та концертах Мошурівської школи й Тальнівського будинку культури. Під керівництвом викладача Антоніни Юріївни Мельник вона також опановувала сопілку й флейту, розширюючи свій музичний арсенал. У 2013 році Тетяна Караюз стала студенткою Уманського обласного музичного училища імені Порфирія Демуцького, обравши для подальшого музичного розвитку клас баяна. Ще на четвертому курсі розпочала викладацьку діяльність у Мошурівському філіалі Тальнівської музичної школи, де передавала знання молодшому поколінню. Після закінчення училища її шлях проліг до рідної Тальнівської музичної школи, де вона й досі натхненно навчає дітей музиці.
Коли слухаєш вправного виконавця, здається, ніби мелодія народжується легко й природно. Але, як підкреслює музикантка, це результат довгих годин праці. Баян вимагає відданості, значних витрат часу, сили волі та впевненості в собі. Особливо важливий початковий етап навчання: саме в цей період закладається основа всього музичного шляху. Перші уроки, перші місяці формують у юного музиканта любов до музики, інтерес до інструмента, розвивають естетичний смак і міцну базу для подальшого оволодіння баяном. Викладач має не лише пробудити в учневі свідоме ставлення до занять, але й розвинути слуховий контроль та прищепити дисципліну, необхідну для віртуозної гри.
У 2024-2025 навчальному році Тетяна Сергіївна навчає гри на баяні 12 учнів: 7 з них відвідують безпосередньо Тальнівську школу мистецтв, а ще 5 займаються у її філіалі в Кривоколінському ліцеї. Серед вихованців особливо відзначаються Оксана Польова та Вероніка Швед, які не раз піднімалися на п’єдестал пошани, завойовуючи перші місця на конкурсах різного рівня – від регіональних до міжнародних.
Сьогодні баян відкриває нові горизонти, надаючи можливість виконувати твори, що зазвичай звучать на фортепіано чи органі, а також класичні композиції. Ці музичні адаптації – надзвичайно природні й мелодійні, а сам інструмент набирає популярності в Європі. Як зазначає наша співрозмовниця, німці особливо цінують виконання творів Баха. Баян вирізняється не лише гнучкістю динаміки, а й вражаючою керованістю та ніжною подачею звуку. «Я щиро вірю, що криза баяна, як і всієї культури, незабаром мине в Україні, і голос цього унікального інструмента знову заповнить концертні сцени та звучатиме в багатьох родинах», – з надією говорить Тетяна Караюз.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
