Багатодітна мама з села на Тальнівщині береться за будь-яку роботу, аби дати дітям безтурботне дитинство

Щовечора, після важкої щоденної роботи, Наташа Щербина повертається додому стомлена, але щаслива. Адже на неї чекають три маленькі сонечка й матуся Тетяна Олександрівна. Молода жінка намагається спланувати свій день так, щоб чесно заробити копійку й приділити час дітям. Працює за наймом, не цураючись ніякої роботи. Тинькує і білить хати. Садить, сапає й поле городи. Частенько, навіть з Тального, додому повертається пішки. Люди шанують трудівницю за вміння, старання, чесність, привітність і добре серце. За її словами, хто хоче жити, той завжди знайде роботу й не буде соромитися її.

«Якби в добі було 48 годин, мені б їх усе одно було мало. Доньку й синочків виховую сама, без чоловіка, то трохи важко. Для мене постійним рятівником і помічницею стала мама, – говорить вона. – Ми з дітками проживаємо в батьківській хаті. Вітчим ось уже три місяці захищає Україну».

Коли Наталя народила Оксанку, старшу доньку, то їй здалося, що перевернувся світ. Почала ж не для себе жити, а для маленької людини, яка потребує маминої уваги. Нині дев’ятирічна Оксанка перейшла до 4-ого класу. Через два роки народився Сашик. З 1 вересня він навчатиметься в 2-му класі. Максимко – мізинчик – ще відвідує дитячий садочок.

«Мої діти – маленькі помічники. Пасуть гусенят і каченяток. Набираючи по пів відерця, носять воду. Оксанка вже й готувати береться: вміє посмажити і яйця, і картоплю, – каже жінка. – Буває, що й не слухаються, але ж це малеча. Усі зі своїм характером. Хоча, звичайно, між ними є й схожість. Позитивні. Люблять грати у футбол. Оксанка – ще й малювати. У неї це непогано виходить. Свої листівки передавала нашим захисникам на фронт».

На думку Наталії Щербини, бути мамою – велика відповідальність. «Поки діти малі, піклуєшся про них, оберігаєш від усякого лиха, огортаєш любов’ю. На жаль, я мало приділяю їм часу, оскільки багато працюю, бо не вистачає грошей, – говорить вона, а, помовчавши, додає: – Попри зайнятість, організовую сімейне дозвілля. Якщо дозволяють погодні умови, веду діток на дитячий майданчик чи на пікнік. Розпалюємо багаття, печемо сало, сардельки, картоплю. Як можу, хочу скрасити їхнє дитинство».
Молода мама хоче, щоб її донечка й синочки виросли здоровими й щасливими, щоб пройшли найменше болісних уроків, щоб знайшли себе в цьому непростому житті. Усім мамам і їхнім дітям бажає здоров’я, щастя, витримки, стійкості й терпіння. Насамкінець Наташа Щербина звертається до Тетяни Олександрівни: «Матусю, я дуже винна перед тобою. Було всього. Зараз усе налагоджується. Дякую тобі за любов, розуміння, допомогу й твоє материнське всепрощення. Цілую твої натруджені руки, рідна моя».

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Радянська зірка, московська церква, імперська назва: влада Катеринополя тримається за символи тоталітарного режиму

Читайте нас також в Telegram!