Бабуся із села на Тальнівщині опанувала в’язання по інтернету у 80 років
83-річна Олена Філінюк із села Заліське на Тальнівщині все життя пропрацювала дояркою на фермі. Руки жінки ніколи не знали відпочинку. Тож пенсіонерка не змогла всидіти на місці без роботи: попросила доньок навчити її в’язати. Діти відгукнулися на прохання – і взялися вчити маму по інтернету.
Вдома у Олени Кузьмівни натепер є планшет і вай фай роутер, із якого жіночка роздає мережу нашим журналістам. Вправно натискає на кнопки і демонструє нам, по яких відео навчалася і навіть телефонує в месенджері до доньки.
Опанувала сучасні технології, як і в’язання, пані Олена у 80 років. Каже, що в’язати мережева вміла ще дівчиною, а от класичною технікою не володіла. Виготовляти мереживо їй подобалося, але часу на такі речі аж ніяк не вистачало. Жінка тяжко працювала: і на роботі, і вдома. Адже, каже, в селі відпочинку не має. Кожна вправна господиня має обробити свій город, виростити та заготовити на зиму овочі і фрукти. А якщо додати до цього ще господарство і виховання дітей, яких в пані Олени четверо, про вільну хвилину годі й говорити.
Навіть зараз влітку жінка приділяє своєму хобі дуже мало часу, адже роботу для себе знаходить навіть у такому поважному віці: закриває на зиму консервацію, а ще показує нам власноруч виготовлене яблучне вино. Розповідає, що рукоділлям займається переважно взимку або по вечорах.
–Я звикла все життя працювати, тому коли заходжу до хати не сідаю просто дивитися щось по телевізору, а беру в руки пряжу і починаю в’язати. Кожна людина має чимось займатися. Поки рухаєшся, щось робиш – доки й живеш.
Коли ми спілкуємося, Олена Кузьмівна дістає свій інструмент: крючок та пряжу, вмикає відео на Ютубі і заходжується майстерно перебирати руками. За кілька хвилин – уже готова частина майбутньої майки.
Зараз жінка виготовляє різноманітний одяг: це і ажурні хустинки, светри, маєчки, рукавиці, топи і гольфи. Починала із простих речей. А поступово навчилася складним технікам. Пригадує, що три роки тому попросила дітей навчити її такому рукоділлю, адже її доньки й самі майстерно в’яжуть. Та через відстань, на якій живуть від матері, довелося вигадувати альтернативний спосіб. Тоді й став у нагоді інтернет. Доньки придбали для Олени Кузьмівни пряжу, підключили її до мережі та навчили користуватися планшетом. Там жінка знаходить інструкції як і що робити.
Усі вив’язані речі Олена Філінюк роздає дітям, внукам та іншим родичам. Ті, дуже раді таким презентам. Часто роблять замовлення: «Мамо, а вив’яжи мені светра» або «Бабусю, чекаю на твої рукавички». Хоча доньки пані Олени і самі майстрині у цій справі та хочуть одягати речі, які виготовила мама, бо вони зроблені із любов’ю.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Майстриня із Житомира виготовляє давні українські обереги на Тальнівщині