Атовець з Тальнівщини розповів, кому довіряє власне життя

► На рубежі

59-річному Мергасиму Тиморзіяновичу Калімуліну з Лісового на Тальнівщині не було й року, як переїхав з батьками з далекого Казахстану на Україну у мальовниче село на Черкащині, звідки мама чоловіка була родом.
– Скільки себе пам’ятаю, жив тут. Тут у школу ходив. Я українець, самий натуральний. Пізніше закінчив школу екскаваторників у Золотоноші. Служив у 1980-1982 роках в армії у Німеччині, – розповідає.

28 січня 2015 року чоловіка мобілізували на Схід – у 14-ту окрему механізовану бригаду. Йому було 53. Служба тривала майже 3 роки. У 2017-му році Мергасим Тиморзіянович підписав контракт, тож службу продовжував у 72-й ОМБр (м. Біла Церква). Каже, коли демобілізувався, ця бригада якраз отримала почесну назву – «Чорних запорожців». Під час служби чоловік отримав контузію. Про війну розповідає вкрай мало. «Краще вам не знати, – каже атовець. – Просто брехати не буду, а правди сказати не можу». Водночас він ділиться, що світогляд після повернення додому зазнав кардинальних змін. Розповідаючи, ледь стримує сльози.
– Мій син Ігор підписав контракт у 2014 році і служив у 25-й десантній гвардійській бригаді на Дніпропетровщині. У 2015 році ми з ним зустрілися. Зараз він вдома, – ділиться Калімулін.
Настрій чоловіка різко піднімається, коли Мергасим Тиморзіянович починає згадувати день, коли його зі служби зустрічали вдома.
– Ой, – сміється. – Я його ніколи не забуду. На мене дочка Каріна як стрибнула, то повалила на землю. Гарна дівчина, грамотна. Вона тягне на золоту медаль, але не знаю, чи все вийде. Я дуже нею задоволений, – каже атовець.

На наше запитання «Кому б ви змогли довірити власне життя?» Меграсим Тиморзіянович каже: «Дочці. Більше нікому. Тільки їй. Мабуть, довіра така сильна. В мене ще один побратим був, але його вже нема серед живих. Разом воювали. Йому теж довірив би».
Про свого батька, до речі, донька каже, що він відповідальний і справедливий: «Він завжди піклується про мене, – розповідає дівчина. – Завжди у нього сім’я на першому місці».
Зараз Мергасим Тиморзіянович працює у Києві. Якщо раніше трудився за спеціальністю – на крані, то зараз, каже, вік дає про себе знати. Влаштувався на іншу роботу – двірником, хоча дружина Ніна жартома називає це роботою завгоспом.

Ольга ОСІЯНЕНКО

Читайте також: Атовець з Тальнівщини: «В той момент я згадував слова свого хрещеного батька»