Вісті Черкащини 
Архітектор майбутнього: як тальнівець у столиці проєктував стратегію розквіту громад
Відбудова країни – не лише бетон і спецтехніка, а передусім інтелектуальний фундамент. Днями Тальнівська громада отримала черговий привід для гордості: місцевий архітектор Владислав Левченко став єдиним представником Черкащини на престижному інтенсиві від Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад. Поки тривають дискусії про майбутні стандарти, він уже опановує застосування космічних знімків й аерофотозйомку. Про те, як комплексний план перетворює папери на реальні інвестиції, у нашій розмові.
–Чому організатори звернули увагу саме на Тальнівську громаду? Це аванс на майбутнє чи визнання того, що вже зроблено?
–Рада Європи звернулася до обласних адміністрацій з проханням делегувати лише по одному фахівцю від кожного регіону. Черкаська ОВА запропонувала саме нас. Думаю, роль зіграло те, що ми активно працюємо над комплексним планом просторового розвитку та втілюємо проєкти Міністерства розвитку громад. Тож для Тальнівщини це і довіра, і визнання, і можливість заявити про себе на європейському рівні.
–Що було найцікавішим у спілкуванні з колегами з інших регіонів?
–Найціннішим став прямий діалог з авторами законів у сфері просторового планування. Ми наводили реальні приклади труднощів, з якими громади стикаються щодня. Наші зауваження почули й взяли в роботу. Вони наголосили, що зворотний зв’язок від громад є надзвичайно цінним, адже дозволяє краще бачити проблемні питання на практиці, та подякували за конструктивні поради.
–Чи є в Україні громада, чий досвід забудови ви б хотіли «скопіювати» для нашого міста? Хто для вас є прикладом?
–Насправді тренінг мав іншу філософію. Ми не шукали готових шаблонів, а розбирали системні помилки, що гальмують розвиток усієї країни. Тому говорити про «сліпе копіювання» чийогось досвіду не варто. Кожна громада унікальна, і Тальнівщина – не виняток. Моє завдання – не перенести сюди чужий проєкт, а використати отримані знання, щоб створити свій, зразковий план розвитку, де враховано кожен метр нашої землі.
–У повідомленнях міської ради про ваше навчання згадували «космічні знімки» та «дистанційне зондування». Для багатьох це звучить як терміни з майбутнього. Розкажіть докладніше: як ці технології реально допомагають архітектору в роботі над планом громади?
–Насправді все дуже практично. Дистанційне зондування – сучасна зйомка території з дронів або літаків. Це набагато швидше, ніж традиційні методи, коли фахівці тижнями обходять кожну ділянку з приладами в руках. Сьогодні головна складність – безпека: небо закрите, на польоти потрібні суворі дозволи. Якщо отримати їх не вдається, доводиться працювати «з землі», а це значно довше й дорожче для бюджету. Космічних знімки – зображення із супутників, які вже є в розпорядженні держави. Нехай вони не такі детальні, як фото з дрона, зате доступні.
Для громади це колосальна економія ресурсів. Ми бачимо рельєф, використання земель та структуру забудови як на долоні. Тож «космос» у нашому випадку – передусім оптимальний вибір для раціонального планування Тальнівщини, але повної економії досягти не вдасться, адже такі знімки придатні як основа лише за межами населених пунктів.
–Поясніть просто: як цей «погляд з космосу» допоможе вирішити приземлені проблеми Тальнівщини? Наприклад, межі ділянок, стихійні сміттєзвалища чи планування доріг?
–Це має суто прикладне значення. Насамперед ми суттєво заощаджуємо кошти на топографічній зйомці. У межах населених пунктів детальна залишається обов’язковою, а от за їхніми межами ми використовуємо наявні державні матеріали.
Навіть при меншій точності супутникових даних цілком достатньо, аби визначити зонування, рельєф і загальне планування територій. Ми бачимо повну картину нашого краю: де земля пустує, де порушені межі, а де логічно прокласти шлях. Це дозволяє ефективно наводити лад у громаді й уникати зайвих витрат з нашого спільного бюджету.
–Як ці нові знання зроблять життя звичайного мешканця комфортнішим уже найближчими роками? У чому головна зміна?
–Головна зміна – перехід від клаптикового планування до комплексного. Відтепер ми розглядаємо не окремі села чи вулиці, а всю громаду як єдину, злагоджену систему. Такий підхід передбачає повну інвентаризацію земель. Досвід колег показує: це допомагає виявити ділянки, які роками не обліковувалися або використовувалися самовільно. Для бюджету це серйозний ресурс. Є приклади, коли лише за рік такі додаткові надходження повністю перекривали витрати на розробку всієї документації. У нашому випадку, враховуючи вже проведену роботу, ефект буде поступовим, але потенціал для розвитку громади ми маємо величезний.
–Комплексний план просторового розвитку – черговий товстий стос паперів у шафі чи реальна «дорожня карта» для людей?
Це повноцінний план життя громади на найближчі два десятиліття. Він чітко визначає: де доцільно будувати житло, де відкривати підприємства, а де змінювати призначення земель з огляду на те, скільки нас і як ми живемо. І що найважливіше – це не паперовий фоліант, а сучасна інтерактивна система. Вона працює автоматично, що дозволить значно спростити й пришвидшити видачу будь-яких дозвільних документів усфері містобудівних та земельних відносин для мешканців.
–Чи означає це, що кожна нова лавка чи сквер у громаді відтепер стануть частиною однієї великої ідеї, а не випадковим рішенням?
–Скажу відверто: комплексний план не регулює дизайн кожної лавки чи окремі елементи благоустрою. Це документ про стратегічний напрямок, а не про дрібні деталі. Його завдання – сформувати логіку розвитку всієї Тальнівщини. Ми закладаємо фундамент: де мають бути зони відпочинку, а де – промислові об’єкти. Це дозволяє уникнути хаосу в забудові та рухатися за чітко визначеним планом, а не приймати рішення ситуативно.
–Чи обговорювали ви на інтенсиві створення безбар’єрного середовища? Що з почутого реально втілити в Тальному вже зараз?
–Безбар’єрність як окрема тема не входить до змісту комплексного плану. Це документ стратегічного рівня: він визначає, де пролягатимуть вулиці та об’єкти інфраструктури, а не конкретні елементи доступності. Проте ми вже маємо реальні результати в цьому напрямку. Нам вдалося отримати гарантію співфінансування від Програми розвитку ООН для створення безбар’єрного маршруту в Тальному. Зараз ми активно працюємо над наступними схожими проєктами. Тож поки комплексний план закладає правильну логіку розвитку громади на роки вперед, практичні зміни в інклюзивності міста відбуваються вже сьогодні.
Післяслово
Погляд із космосу на земні проблеми – реальність, що вже змінює Тальнівщину. Коли стратегія поєднується з цифровими технологіями й залученням міжнародних інвестицій, результат не змусить себе чекати. Ми ж продовжуємо стежити за тим, як амбітні плани перетворюються на реальні зміни на наших вулицях.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
