Вісті Черкащини Анестезіолог із Тальнівської лікарні розповів про особливості своєї роботи
Щороку 16-го жовтня, відзначається Всесвітній день анестезіолога. Саме ці медики попри складність умов та обставин, понаднормовість, небезпеку та загрози, рятували життя багатьом пацієнтам в умовах пандемії. За цією, здавалося б звичною, рутинною роботою, ховаються мужні особистості, лікарів, медсестер, санітарок. Нашим журналістам вдалось поспілкуватися із одним з тих, хто ще рік тому опинився на «передовій» боротьби із COVID-19 і сьогодні її продовжує – анестезіологом Тальнівської багатопрофільної лікарні Назаром Бичковим.
Назар Романович розпочав роботу у Тальнівській лікарні близько п’яти років тому, будучи медиком-інтерном. Лікар розповів, що спочатку хотів стати травматологом, але коли перед інтернатурою дізнався, що у лікарні є вакантне місце саме анестезіолога – перепрофілювався. Каже, що про свій вибір зовсім не шкодує, адже та професія, яку він має зараз – більш динамічна і цікава.
Свій перший досвід роботи в операційній лікар не пам’ятає, адже довгий час ходив туди, щоб вчитися та спостерігав за процесом. Однак, дуже гарно пригадує першу нестандартну ситуацію Тоді, каже, пацієнт недотримався рекомендацій і поїв перед загальною анестезією, його почало нудити прямо на операційному столі. Назар Романович говорить, що такі випадки – це великий стрес – для всієї анестезіологічної бригади. Коли стається щось подібне, головне – це зібратись і діяти згідно протоколу, щоб врятувати життя людини.
Взагалі із анестезією пов’язано багато страхів і упереджень, не всі вони є правдою, однак дотримуватися рекомендацій лікаря варто ретельно, а готуватися до анестезії і подальшої операції – відповідально. Назар Бичков розповідає, що знеболення є регіонарне, загальне та місцеве. Також існує такий вид знеболення, як блокада нервів.
– Його зараховують до регіонарного і це краще від загальної анестезії, адже тоді на організм пацієнта менше навантаження. Наркоз – це завжди ризик, людина спить і може статися будь що під час операції, а регіонарне знеболення потребує мінімальної підготовки від самого пацієнта і мінімізує виникнення непередбачуваних ситуацій. У нашій лікарні ми теж почали практикувати такі блокади на верхніх та нижніх кінцівках, – каже лікар.
Анестезіолог розповідає, що зараз препарати, якими роблять знеболення стали якіснішими і тому почути лайку або якусь нісенітницю від пацієнта, який виходить із наркозу йому доводиться вкрай рідко. Раніше ж, коли наприклад використовували ефір, пацієнти в більшості засинаючи та просинаючись, поводили себе не дуже адекватно, адже їх нервова система була перенавантажена. Стосовно кумедних ситуацій, Назар Романович розповідає, що переважно вони відбуваються під час малих оперативних втручань, коли людина засинає на хвилин 10-15. Тоді вона не усвідомлює, коли засинає і прокидається. Часто після того, як медики уже все зробили їм доводиться чути – «Лікарю, нічого там ще не робіть, бо я ще не заснув».
Прокинутися ж під час операції – майже не можливо. Як розповідає Назар Романович, залежить це, в першу чергу, від професійності.
– Робота лікаря-анестезіолога – це не так, що ти ввів препарат, і пішов, а хірурги намагаються вкластися у той час, який ти їм виділив. Ти увесь час із хворим на операції, ти постійно щось додаєш або зменшуєш, дивишся за його станом. Буває йдеш в операційну на 10 хвилин, а в результаті проводиш там дві години, – каже Бичков.
У Тальнівській лікарні, розповідає Назар Романович, дбають про команду анестезіологів теж. Минулого року закупили якісний апарат для наркозу, який використовують для газових анестетиків та нові монітори. Також багато обладнання, в тому ж числі за кошти місцевого спонсора, закуплялося саме для боротьби із коронавірусом і зараз воно теж функціонує. За словами лікаря, зараз навантаження на анестезіологів менше, у розпал пандемії – було дуже важко. Сьогодні вони працюють позмінно, тоді ж виходили на роботу щоденно, більше роботи було в реанімації. Працювали і з тяжкими хворими: підключали кисневі концентратори та апарати ШВЛ.
Відновлюватися після тяжких робочих буднів анестезіологові допомагає сім’я – дружина та маленька донечка. Лікар говорить, що найкращий відпочинок для нього в колі родини. Свою ж роботу в Тальнівській лікарні він любить і каже, що не залежно від того – чи це велика обласна лікарня чи маленька районна – працювати потрібно так, щоб допомагати людям, які до тебе звертаються.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Винахідники Катеринопільщини: єрківчанин виготовляє повербанки для ЗСУ з акумуляторів електронних цигарок
