Адміністраторка одного із сіл Тальнівщини переймається долею села

Адміністраторці Лащової, що на Тальнівщині, Любов Андріївні Данилюк болить за своє село, адже тут закрили школу, садочок, магазин і на черзі бібліотека. Молодь з кожним роком виїжджає. Словом, село не розвивається, що й засмучує жінку. Тут вона народилася і виросла. Потім, здобувши вищу освіту, повернулася працювати у рідне село вчителем початкових класів. З часом почала поєднувати дві справи: вчителювала та була заступником директора.
Взагалі жінка вважає, що має гарну вдачу. Дякує долі, що по життю її супроводжують хороші люди.
– Ще школяркою навчалася у найдружнішому класі школи і в найкращих вчителів. Коли прийшла працювати вчителем, відчула підтримку директора і всього вчительського колективу. А наскільки були завзяті: появилася ідея – загорілися, зробили, не шкодуючи своїх ні часу, ні сил, ні коштів. На моїх очах тоді школа, силами нашого колективу, під керівництвом Тетяни Іванівни Чепурної перетворювалася із такої «сіренької» на одну із найкращих у районі. А нині таке гарне приміщення пустує. Якби знайти інвестора, щоб використав приміщення під якийсь цех, – і робочі місця були б для односельців.
А коли перейшла працювати в сільську раду секретарем, то також пощастило, адже головою села була тоді мудра жінка, з якою я відразу знайшла спільну мову. Вона багато зробила для села, вирішила низку нагальних питань та проблем, які необхідно було обов’язково вирішити. З її ініціативи ФАП перенесли у центр села, зробили ремонт, підвели воду. Також облаштували приміщення для ритуальних послуг. Люди зараз задоволені, що є де зробити поминальний обід. Тепер все, що було зроблено, потрібно підтримувати та берегти, – каже Данилюк.
Жінка зізнається: як стала адміністратором, то було дуже важко. Каже, в усьому її підтримував чоловік. Він – голова фермерського господарства, тож під час зимових снігопадів організовував розчищення вулиць від заметів. Великою підтримкою у цьому питанні стало АТМ «Тальне», яких навіть не потрібно було просити, горнули сніг навіть вночі. Загалом й інші місцеві підприємці завжди йдуть адміністраторці назустріч, допомагають, про що б не просила.
У селі закрили єдиний магазин. Днями відкрили інший, але розташований він не в центрі. А людям похилого віку, які здебільшого тут проживають, нелегко далеко ходити.
– До нас у село не заходив автобус. Деяким людям потрібно було йти 4 км, щоб вийти на зупинку і доїхати до Тального. Тому за моєї ініціативи разом із односельцями добилися того, що тепер автобус заїжджає один раз на тиждень у самий центр села. Адже місцевим мешканцям потрібно і в лікарню, і в пенсійне з’їздити, і в аптеку, якої теж у селі немає. Та ще й пошта виїзна, – каже жінка.
Адміністраторка дуже задоволена своїми працівниками по благоустрою. Дякує Андрію Скороходу і Тамарі Якубенко за вчасно виконану роботу, за те, що не потрібно нагадувати, показувати, що і де варто зробити. Вони самі знають свою справу. Бібліотекар та завклубу теж ніколи не відмовляють у допомозі.
Радує Любов Андріївну і місцевий аматорський художній колектив, який згуртувала навколо себе завідувачка сільського клубу:
– Дівчата – молодці, усі свята в селі проводяться завдяки їм. На Івана Купала зробили дуже гарний концерт власними силами. Тут були і пісні, і танці, і сценки, конкурси та дискотека. І все це наші «Лащів’яночки» По два рази на тиждень ходять на репетиції і за це їм ніхто не платить, ніхто не просить і не заставляє. Тож свято у нас було не гірше, ніж в сусідніх селах, за що я їм дуже вдячна. А Лісовий Віктор Дмитрович усім наварив смачнючої юшки та козацької каші.
На сьогодні однією із найважливіших справ у селі, як зауважує адміністраторка, є відбудова мосту, який з’єднує правобережну та лівобережну частини села. Для цього вона разом зі старостою свого округу, Павлом Козаченком, подали відповідні документи до міської ради.

Ольга МОСКАЛЕНКО