Вісті Черкащини 9-річний тальнівець переконаний, що читати українською – краще, ніж сидіти у ґаджеті
– Гайда додому, листя загрібати треба, – заходить до дитячої бібліотеки приємної зовнішності жіночка. Як потім з’ясувалося, це бабуся Колі Ратушного. Саме вона кілька років тому вперше привела до бібліотеки у Тальному свого онука. Хлопчику тоді було десь 5 років. Відтоді він читає книжки, до того ж, виключно україномовні. А все почалося з книжки Всеволода Нестайка «Пригоди їжачки Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя». Сам Коля зізнається, в бібліотеці йому під час першого візиту не дуже то й сподобалося. Звісно, до першої книжки. А от після – пішло-поїхало. Тепер книги – його, можна сказати, найбільша слабкість і пристрасть.
Зараз Колі 9 років, він навчається у 4-Б класі Тальнівської школи №2. Також ходить на додаткові заняття з англійської мови, на гурток з малювання, на футбол, опановує гру на фортепіано у школі мистецтв. І це ще далеко не всі захоплення хлопця. Однак що три дні Колю майже стовідсотково можна побачити у дитячій бібліотеці. Яких тільки книжок він не перечитав: на яку з полиць не гляне – всюди знайомі автори та обкладинки.
– Я зараз у бабусі більше знаходжусь. «А хто листя загрібатиме?» – часто вона питає, коли бачить мене за книжкою. А мені так же важко відірватися від читання – одну сторінку прочитаю, іншу – і так десяток, другий. За вечір багатенько виходить, – каже Коля.
Для читання хлопець обрав фіолетовий диван, таке собі сакральне місце, з подушками та м’яким покривалом. Хоч іноді облюбовує і помаранчевий – у залі. Зручненько вмостившись, не помічає, як пролітає за читанням час.
Щодо того, чи й справді хлопчик читає так багато, сумніви навіть не закрадаються. Варто було йому заговорити, розуміємо: має такий словниковий запас, що багато хто міг би тільки позаздрити. Коля каже, приносить додому одразу по кілька новеньких книжок. Зараз, як пояснює, перечитує серію книг «Щоденник слабака» Джефа Кінні, любить комікси. Серед улюблених – серія книг про Гаррі Поттера. До речі, саме ці книги він обговорює з бібліотекарями. У книгозбірні хлопець бере літературу для себе, однак ці книги перечитує і прабабуся Галина. З нею читають в тандемі, а потім дискутують, обговорюють прочитане.
– Я лягаю спати, а бабусі не спиться. То вона бере мою книжку і на ранок бачу: тільки 3 сторінки лишилося, – каже Коля. – Казав їй, щоб «Щоденник слабака» почала читати, то не захотіла, пояснила, що їй ця книга нецікава.
Хлопець, коли вдома, читає книги своїм меншим 2-м братам. Щодо ґаджетів, він зізнається, що любить і в ігри пограти на телефоні, але все-таки більше часу присвячує читанню: «Читати мені цікавіше», – каже він. Онлайн-книги хлопець не вітає, каже, куди краще тримати книгу в руках, гортати сторінки. Купувати електронні, як, власне, і друковані, теж би не став: «Навіщо витрачати гроші, якщо можна прийти і взяти у бібліотеці? Це ж безплатно!» – пояснює Ратушний.
– Коля у нас читає, як ніхто інший, – кажуть працівники книгозбірні та вручають хлопцеві альбом та олівці – як кращому читачу.
Ольга ОСІЯНЕНКО
Читайте також: Увага! Графіки погодинних відключень у Тальнівській громаді
