Вісті Черкащини 
«Стрітення – це зустріч Бога і людини»
Інтерв’ю з протоієреєм Андрієм Гаргатом, благочинним Тальнівської громади
Свято Стрітення Господнього – одне з найглибших і найсвітліших у церковному календарі. Воно проростає в людських душах спогадом про зустріч із Творцем, про очікування, що нарешті здійснилося, і про ту віру, що дарує життю справжній, неперехідний сенс. Про духовне осердя цього дня та його відлуння в серцях сучасників ми розмовляємо з настоятелем Петропавлівського храму, благочинним Тальнівської громади Андрієм Гаргатом.
–Отче Андрію, що означає Стрітення для православної душі?
–Це одне з дванадесятих свят, сповнене глибокої таємниці. Саме слово «стрітення» – це зустріч. Ми згадуємо мить, коли Пресвята Богородиця й праведний Йосиф принесли Маленького Ісуса до Єрусалимського храму. Там Його зустрів старець Симеон. Це була символічна подія: людство нарешті побачило свого Бога, Старий Завіт передав естафету Новому, а давня обітниця стала живою реальністю.
–Постать праведного Симеона в цій події особлива. Чому вона така важлива для нас?
–Симеон – образ людини, яка поклала все своє життя на вівтар очікування й таки дочекалася Світла. Йому було обіцяно: смерть не торкнеться його очей, доки вони не побачать Спасителя. Коли він узяв Немовля на руки, то промовив слова, що й нині трепещуть у кожному богослужінні: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…». Це величний приклад того, як терпіння і надія винагороджуються Божою милістю.
–У чому полягає головний духовний урок Стрітення для кожного з нас сьогодні?
–Це нагадування про нашу особисту зустріч із Господом. Кожен покликаний відчути Його присутність не лише в текстах книг, а й реальному житті: через щиру молитву, Таїнства Церкви, через милосердя до ближнього. Свято вчить нас бути чуйними, не дати метушні засліпити очі, щоб не пройти повз Бога, який завжди поруч.
–Віряни особливо шанують обряди освячення, що звершуються цього дня. Розкажіть про них.
–Традиційно на Стрітення у храмах освячуються свічки та вода. Стрітенська свічка – символ світла Христового, яке розганяє темряву гріха. Сам Христос казав: «Я є світло для світу». Така свічка нагадує, що й ми маємо нести тепло і світло у свої родини, у свою громаду. А вода, освячена цього дня, є великою святинею, що дарує зцілення й духовну підтримку. Але пам’ятаймо: це не магічні атрибути, а видимі знаки нашої віри та довіри до Отця Небесного.
–Як провести цей святковий день, щоб він залишив слід у душі?
–Найкраще – розпочати його з молитви. Запрошую всіх мешканців нашої громади на святкову службу, яка розпочнеться о 9:00 годині. Велика благодать цього дня – причаститися, подякувати за дароване життя й можливість бути частиною великої християнської родини. Також важливо зробити крок назустріч людям: примиритися з тими, з ким у сварці, підтримати слабшого. Адже справжнє Стрітення там, де панує любов.
–Яке слово настанов Ви б хотіли лишити наостанок?
–Пам’ятайте: Бог завжди робить перший крок нам назустріч. Головне – чи готові ми відкрити Йому двері свого серця. Стрітення вчить нас піднімати очі вище щоденних турбот і бачити вічність. Бо зустріч із Творцем – найважливіша подія, заради якої варто жити.
Післяслово
Стрітення Господнє – подія, що виходить далеко за межі історії, якій понад дві тисячі років. Це живе свідчення того, що небо завжди схиляється до землі, а Господь – до людини. У кожного з нас своє свято: у когось воно стається в тихій молитві біля Стрітенської свічки, в іншого – у вчасно поданій руці допомоги чи у вмінні вибачити, коли серце стискається від болю.
Цей день нагадує: зима людської зневіри обов’язково відступить перед весною Божої любові. Від того, наскільки щиро ми відчинимо двері своєї душі назустріч цьому Світлу, залежить наш внутрішній мир і та справжня радість, яку не в силах відібрати жодні земні тривоги.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
