Вісті Черкащини 
У Брюсселі обговорили інтеграцію сільського господарства України до ЄС: представники Черкащини підняли важливе питання
У Брюсселі триває серія зустрічей, присвячених економічній і аграрній інтеграції України до Європейського Союзу. Однією з ключових подій став публічний захід «Інтеграція сільського господарства ЄС та України: виклики та шляхи вперед», який відбувся в Європейському парламенті.
Ініціатором виступила Громадська спілка «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) спільно з групою Renew Europe, а серед організаторів – євродепутати Ельсі Катайнен і Валері Айєр.
У дискусії взяли участь заступник міністра економіки, навколишнього середовища та аграрної політики України Тарас Висоцький, віце прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, голова ВАР Андрій Дикун, євродепутати, експерти DG AGRI, DG ENEST, представники САР (Спільної аграрної політики ЄС), Copa-Cogeca, національних фермерських асоціацій, а також член ВАР, член ВАР Ігор Новицький.
Дискусія про виклики для українського агросектору
Темою заходу стала підготовка українського аграрного сектору до європейських стандартів у межах виконання Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA), положення якої з 2028 року передбачають нові вимоги до використання засобів захисту рослин, пестицидів і гербіцидів.
Це – один із найчутливіших аспектів євроінтеграції для українських виробників. Нові директиви, за оцінками фермерів, призведуть до зростання витрат, зниження врожайності та посилення конкуренції з боку країн, які не обмежені такими вимогами.
Позиція української аграрної спільноти – підтримка євроінтеграційного курсу, але з реалістичним перехідним періодом і адаптованими умовами для малого та середнього фермерства.
Українські учасники наголошували: нові правила мають стосуватися лише тієї продукції, яка експортується до ЄС, аби не втратити конкурентоспроможність на ринках Азії та Африки, де Україна вже має сильні позиції.
Питання, що стало ключовим
Член ВАР Ігор Новицький поставив до представників Європарламенту конкретне запитання, яке викликало обговорення в залі:
«Відповідно до Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA), підписаної між Україною та ЄС, у ній зазначено так звані супровідні (допоміжні) заходи. Будь ласка, уточніть, які саме заходи ви маєте на увазі та яким чином вони будуть спрямовані на підтримку українських фермерів?»
Пряма мова Ігоря Новицького
«Україна вступає до ЄС і приймає низку директив згідно з європейським законодавством. Одні з найважливіших стосуються саме сільського господарства. Нещодавно було підписано DCFTA – це двостороння угода між Євросоюзом і Україною, яка вводить нові стандарти ведення агровиробництва, що почнуть діяти з 2028 року. А це обмеження щодо використання діючих речовин у пестицидах і гербіцидах, які безпосередньо вплинуть на зменшення врожайності та збільшення собівартості. Проблема в тому, що ці обмеження почнуть діяти вже з 2028 року, тоді як ринки ЄС повноцінно відкриються лише після нашого вступу. Тому, ми говоримо про необхідність відтермінування щонайменше до 2035 року, щоб аграрії встигли адаптуватися.
Україна нині активно експортує до Азії та Африки, де ми конкуруємо з росією, а там таких вимог немає. Якщо ми введемо євростандарти для всієї продукції, втратимо ці ринки. А в Європі діють квоти, тому ми не можемо постачати стільки, скільки виробляємо. Це порушить баланс виробництва в самому ЄС і створить проблеми європейським фермерам.
Ми пояснювали, що продукція, яка постачатиметься до ЄС, повинна відповідати їхнім стандартам, але технології виробництва для решти світових ринків мають залишитися під нашим контролем.
У DCFTA прописано, що ЄС надаватиме додаткові «flanking measures» – допоміжні заходи, щоб підтримати українських фермерів у процесі адаптації. Проте що саме під цим мається на увазі поки не конкретизовано. Саме тому я запитав, яка конкретно допомога буде надана і як її відчують малі та середні фермери. Представниця ЄС відповіла загально, але після дискусії до мене підійшли представники директоратів Європарламенту, які займаються цим питанням. Вони сказали: «Добре, що ви це підняли. Ми саме зараз напрацьовуємо ці механізми і хочемо зрозуміти, якої підтримки потребують українські виробники».
Мова йде про можливу допомогу в експортному просуванні, торговельному кредитуванні, адаптаційних програмах, тобто саме тих допоміжних інструментах, які згладять перехід до європейських стандартів.
Ми приїхали в Брюссель із делегацією ВАР, щоб донести позицію українських фермерів, які працюють не лише на ринок ЄС, а й на ринки Азії та Африки. Ми не можемо прийняти найвищі стандарти ЄС і водночас конкурувати з російськими виробниками, які користуються дешевими добривами, не мають жодних обмежень і ще й торгують краденим українським зерном.
Як ми можемо конкурувати з ними, наприклад, у Єгипті, коли і ми, і вони постачаємо туди пшеницю? Ніяк. Саме це ми намагаємось донести до європейських партнерів».
Європейський діалог триває
Представники директоратів Європарламенту визнали важливість порушеного питання й висловили готовність продовжувати роботу над конкретними механізмами підтримки, особливо для малих і середніх фермерів.
Учасники погодилися: йдеться не лише про дотримання стандартів, а про збереження життєздатності українського агросектору як рівноправного партнера ЄС.
За словами голови ВАР Андрія Дикуна, українська делегація «приїхала вчасно – у сам центр формування майбутньої європейської аграрної політики».
Україна має інтегруватися до ЄС так, щоб наше село не втратило, а виграло від цього шляху.
«Позиція української аграрної спільноти чітка – ми підтримуємо євроінтеграційний курс, але просимо реалістичний перехідний період. Пропонуємо, щоб нові вимоги стосувалися лише продукції, яка експортується до ЄС. Це дозволить зберегти конкурентоспроможність на ринках Азії та Африки, де Україна вже має сильні позиції і де деякі вимоги відсутні», – зазначає Новицький.
Анна ДРАГУН
