Вісті Черкащини Відбулося урочисте відкриття виставки «Музею українського рушника» до 70-річчя створення Черкаської області
У Черкаському обласному художньому музеї 23 травня відбулось відкриття виставки рушників із фондової колекції «Музею українського рушника» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
235 вишитих рушників представили в експозиції, сформованій на основі експонатів, зібраних студентами-філологами, і яка охоплює традиції вишивки майже всіх регіонів Черкащини.
Це рушники-обереги з бабусиних скринь. Завдяки жінкам-вишивальницям, які зберігали прадавню традицію ткання й малювання голкою, дякуючи їхнім правнукам і онукам, що передали ці унікальні експонати в музей, є можливість глибше пізнати українську народну культуру й долучитися до її живильних джерел.
Виставка висвітлює багатство й розмаїття українського вишиваного орнаменту. Це геометричні малюнки, рослинні композиції (фіто- та антропоморфні орнаменти, що презентують Дерево Життя, богинь рослинності та людинорослин); міфологічні й орнітоморфні орнаменти, на яких зображені фантастичні та декоративні птахи; зооморфна орнаменталістика — тварини (кінь, олень, заєць, білка), а також нечисленні комахи (павук, довгоносик, бджола, метелик), скевоморфні зображення (якір, корона, чаша тощо).
Окремі підрозділи — вишиті рушники з християнською символікою, вишивані літери й цифри, вензелі, цитати з молитов, народних пісень та лірики Т. Г. Шевченка, орнаменти та сюжетні фольклорні вишивки за мотивами лубка, дитячих казок, псевдофольклорні сюжети за радянськими схемами XX ст.
Музей українського рушника Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького діє з 2014 року та налічує більше тисячі експонатів. На сьогодні фонди музею складаються з колекції тканих та вишиваних рушників (побутових, обрядових і декоративних), народного одягу кінця ХІХ – початку XXI ст., предметів побуту Середнього Подніпров’я.
Виставковий фонд Музею українського рушника поповнюється спільними зусиллями студентів, викладачів, працівників університету, усіх небайдужих людей, а також на основі тих екземплярів, що збиралися під керівництвом директорки музею, професорки кафедри української літератури та компаративістики Наталії Ярмоленко під час проведення фольклорно-етнографічних практик за місцем проживання студентів.
