В Умані відкрили храм із двоголовими орлами, через які не видно Хреста Божого

23 жовтня 2016 року в м. Умані освятили новозбудований храм Всіх Святих, що поруч з тепличним комбінатом. Спонсор будівництва храму Микола Гордій, директор згаданого підприємства. Храм переданий УПЦ Московського патріархату.

Ще задовго до 23-го численні білборди із зображенням митрополита УПЦ МП закликали уманчан взяти участь у тому дійстві.

Така подія в час російської агресії, коли загарбник захопив частину території України і продовжує вбивати наших людей, не могла бути однозначно і позитивно сприйнятою жителями нашого міста. Загальновідомо, що отці УПЦ Московського патріархату, в угоду своєму зверхнику патріарху Кірілу та його шефу Путіну, благословляють російських вояків та їх посібників – сепаратистів на убивства наших воїнів на Донбасі.

У зв’язку з цим група патріотів заявила про свій намір продемонструвати ієрархам УПЦ Московського патріархату, що уманчани проти їхньої ворожої антиукраїнської політики.

Про це стало відомо будівничому згаданого храму. Пан Гордій запросив активістів обговорити ситуацію з майбутнім освяченням та прийти до рішення, яке б влаштовувало сторони. На зустрічі він був надзвичайно люб’язним та щирим (на словах) українським патріотом. Переконливо доводив, що збудував церкву на уманській землі для уманчан. Ось тільки уникав питання, за чию країну та за чиє здравіє буде лунати молитва в цій церкві.

Заради справедливості зазначимо, що в Умані, та і не тільки, пан Гордій добре знаний як успішний господарник та благодійник. Багато людей вдячні йому за допомогу. І очевидно, що апогеєм такої діяльності був задум і спорудження величавого храму. Ось тільки не зрозуміло, чому московського? Чи не заховане в цій колізії щось далеке від духовності?

Дивно, але таку значну, як для Умані, подію освячення храму високими отцями УПЦ МП проігнорувало більшість місцевих ЗМІ.

І зовсім не дивно, що в той же день, 23-го, на сайті Zarusskiy.org, відомому своїми расистськими і великодержавними російськими позиціями, з’явилось повідомлення «Новости Малоросии». Там йдеться про освячення згаданого храму в «малоросійській» Умані та про те , що «слова благодарности к архипастирю произнёс ктитор Всехсвятского Храма, директор тепличного комбината Николай Гордей». (Цікаво, а хто і кому повинен дякувати?!).

Вітаємо, пане Миколо, ви вже не Гордій, а Гордєй. Ще трошки, і будете Гордєєв!

Не нам судити про достоїнства будівлі та її мистецьку цінність. Та дещо із символічних деталей убранства храму викликає велике запитання. Якраз ці символи на свідомому та підсвідомому рівнях насаджують в мізки і душі вірян- простолюдинів явно не проукраїнську, а отже, і не Божу ідею.

Приміром, у центральній частині, над головами прихожан, висить непомірно великий світильник. На його основі по колу підвішені золоті двоголові орли. Що це?

Настоятель храму намагався довести, що орли – це символ православ’я. Різні знавці церковних канонів та традицій по-різному тлумачать символіку православного храму. Однозначно, що праобразом символів є Старозавітна Скинія. Починаючи з IV століття, описуються і перераховуються всі символи православного храму – архітектура, стіни, розпис на стінах, куб, східна частина, олтар, амвон, «корабель», іконостас, розташування ікон, західна сторона, притвор, купол, голова храму, стовпи і головний символ – Хрест.

Є ще і інші символи, але двоголового орла немає. Загальновідомо, що цей знак завжди слугував символом далеко не миролюбних імперій.

Московський князь Іван ІІІ, маючи імперські (завойовницькі) амбіції і пиху, оженився на онучці Візантійського імператора. З посагом молодої привіз він до Москви і зображення двоголового орла. Відтоді це зображення несе в Росії єдине символічне навантаження – загарбання чужих територій, створення імперії. В ті ж роки псковський старець Філафей, під враженням писань псевдомефодія та різних легенд, напророчив Івану ІІІ бути зверхником всіх християн. У своєму посланні старець призвав Івана підпорядкувати собі всі християнські держави: «… твое едино царствие. Убо два Рима падоша, а третий стоит, а четвёртому не быти». А далі продовжив: «… едина святая, соборная, апостольская церковь восточная … и единый православный великий русский царь во всей поднебесной.» Ця маячня старця Івану ІІІ сподобалась і була взята ним і московською церквою на озброєння. Філафея за вірнопідданість із старців підвищили до настоятеля монастиря, а символіка двоголового орла була поєднана з ідеєю Третього Риму.

Тож, дорогі уманчани, коли ви відвідаєте Всехсвятський храм і в молитвенному піднесенні звернете очі до неба, придивіться: там через двоголових орлів Хреста Божого не видно!

З тих пір і нині Московський патріархат, що є фактично складовою російського державного апарату, вирішує державне завдання по ідеологічній обробці умів віруючих в імперських інтересах. У наші дні це благословення бойовиків і російських окупантів на війну з Україною, убивства наших солдат; возвеличення російських правителів і паплюження нашого народу, нашої мови і культури та відкрита підривна робота у вигляді недавнього «Хресного Ходу за мир». Якось нелогічно закликати до миру Україну. Не ми ж почали війну, не ми ж загарбали чужу територію, агітувати за мир потрібно агресора Путіна з його воїнством, а не благословляти їх на кровопролиття.

Цікаво, за яку ціну мир? Скільки ще української землі готові віддати ієрархи УПЦ МП агресору для його умиротворення?

Хотіли б ми бачити, де опинились би отці Московської церкви, якби провели подібний «хресний ход за мир» в 1941 році, коли Вермахт стояв під Москвою.

Та, мабуть, суттю їхньої діяльності є не дотримання канонів, а здійснення проекту «Великой Росии», а російської церкви «центром мирового православия».

Дивлячись на цих церковних отців, на дорогі їхні автомобілі, на їх пишноту та вгодованість, поневолі задаєшся питаннями, майже богохульними: а чи здатні вони нести слово Боже подібно до святих апостолів? Переслідуваних товпами фарисеїв та центуріонами Пілата з двоголовими орлами на шоломах. Без багатих меценатів і не в золотоверхих храмах, а в кам’яних печерах. У драному руб’ї та стоптаних сандаліях на босу ногу і підкріпившись лише жменею моченого гороху раз на добу?!

За 2-3 дні до освячення Всехсвятського храму двоє молодих українських патріотів розповсюджували листівки інформаційного характеру серед мешканців будинків у районі тепличного комбінату.

Там же молоді люди були затримані групою здорових чоловіків, в кількості 6-7 осіб, із числа охоронців тепличного комбінату. В групі охоронців був і настоятель згаданого храму УПЦ МП.

Хлопців безпідставно, застосовуючи насилля та погрози, утримували впродовж 30 хвилин. Їх зневажали нецензурно, погрожували побиттям та тим, що «вивезуть за місто і закопають». Віддамо належне настоятелю Всехсвятського Храму: незважаючи на його «ідеологічне забезпечення» незаконних дій охоронців, він все-таки не допустив побиття молодих людей.

Поліція, що прибула на виклик, у діях двох патріотів складу якого-небудь правопорушення не знайшла.

Відносно безпідставного затримання та позбавлення волі, тобто скоєння злочину, передбаченого ст. 146 Карного кодексу, в поліцію в той же день подана заява. З цього часу вже минуло понад 20 днів, а нам і досі не відомо про прийняті поліцією рішення по суті заяви. І все ж ми надіємося на торжество закону. Якщо ж цього не станеться, в разі свавілля, нам залишається діяти адекватно.

Важко осягнути гірку істину: як може наше суспільство, живучи в атмосфері кровопролитної боротьби за українську незалежність, терпіти у своєму середовищі явних прихильників «русского мира», якими, судячи з висловлювань згаданих охоронців, вони теж є. Однак насторожує навіть не це і не їхня агресивність, а те, що вони не приховують своїх проросійських поглядів, своєї ненависті до України.

Не проходить повз увагу і той факт, що в своїй більшості ці особи є працівниками тепличного комбінату, а настоятель Храму – їх ідейний покровитель.

Л. Франченко

М. Хлівний

О. Поляков

Члени УНА УНСО і Українського козацтва