Вісті Черкащини Українські гриби підкорюють світ: як кооператив дав роботу тисячам місцевих з гірських сіл Карпат
На виробництві карпатського кооперативу щодня кипить робота. Жінки в гумових рукавичках та шапочках старанно сортують лисички, опеньки та сироїжки. Їх сушать, морозять чи консервують. Частину з цих грибів чекає далека дорога ― до Ізраїлю, Південної Кореї чи США. Іншу частину смакуватимуть клієнти в Україні.
Ці гриби на виробництво приносять місцеві жителі віддалених гірських сіл на Буковині. Завдяки кооперативу місцеві мають підробіток, а клієнти ― екологічну та смачну продукцію з карпатських лісів. За рік кооператив переробляє до 200 тонн ягід та грибів та платить місцевим близько 20 мільйонів гривень.
Про роботу кооперативу «Дари Гуцульщини» та його значення для громади, #ШоТам розповів засновник Сергій Терен.
Сергій Терен
засновник кооперативу «Дари Гуцульщини»
Вирішили продавати те, чого вдосталь в наших лісах
З дитинства я з батьком ходив до лісу збирати гриби ― це натуральні білки, вони смачні та корисні, а ще екологічно чисті. Ми їх сушили, маринували, готували для себе. Адже грибів у наших лісах завжди було вдосталь. Місцевим вистачає їх для своїх потреб, але завжди залишається великий надлишок.
Ще одна проблема нашого регіону ― відсутність роботи для жителів віддалених сіл
Люди завжди збирали тут гриби, але не мали куди їх продати. Місцеві чудово орієнтуються у лісах, а також вміло відрізняють отруйні гриби від їстівних. Тому у 2015 році ми створили кооператив «Дари Гуцульщини», аби їм допомогти.
На початку грибів було дуже багато — у перший рік нашої роботи було багато опадів, ми не встигали все переробити, дещо псувалось. Якось із заготівельних пунктів нам привезли 5 тонн грибів! Тому ми закупили додаткове обладнання, яке охолоджувало продукцію, щоб пізніше можна було надалі її заготовляти.
Залучили до справи понад тисячу місцевих
Переважно гриби на переробку приносять переселенці, пенсіонери, люди з інвалідністю, з багатодітних сімей. Вони живуть у віддалених гірських селах, тримають власні господарства, але не мають роботи. Тому співпраця з нами ― це основне джерело їхнього заробітку та покращення добробуту їх сімей.
Ми платимо ринкову вартість за різні види грибів. Це підробіток на весь сезон, бо ми купуємо також уже сушені чи мариновані гриби, які люди готують самостійно. Наша справа є соціальною, адже ми залучаємо до роботи понад тисячу людей, які проживають у гірських селах регіону, даємо їм можливість заробити, аби не їхати за кордон та залишатися вдома.
Щороку кооператив залишає в громадах в середньому понад 20 мільйонів гривень — саме стільки ми виплачуємо людям, які приносять нам гриби
Переробляємо щороку 150-200 тонн продукції, серед якої дикорослі гриби та ягоди.
Членам кооперативу ми платимо гроші вже після продажу продукції, а людям, які приносять гриби та ягоди на переробку, платимо за них відразу.
Ми співпрацюємо з усіма державними службами нашої громади, як от Національним парком та місцевим лісгоспом, а ще платимо великі податки. У державний бюджет ― близько 2 мільйонів гривень на рік, а в місцевий ― лісовий збір за заготівлю грибів та податки за працівників. Тобто люди самі інвестують у свою громаду.
Трюфелі в Італію та сморчки для американців
У кооперативі ми разом збираємо гриби, заморожуємо їх, сушимо та маринуємо, а потім продаємо як в Україні, так і закордоном. Ми почали працювати на експорт в перші роки своєї роботи. Нас знайшли польські партнери, які хотіли замовляти великі партії лисичок.
А зараз у нас велика мережа партнерів по всьому світу. Наприклад, маємо партнерів у Південній Кореї, США, Ізраїлі та Великобританії. Особливо корейські партнери полюбляють солоні гриби «оленячі ріжки».
Різні країни мають певні вподобання у грибах. Італійці люблять трюфелі та білі гриби, американці ― сморчки, а корейці обожнюють саркодони. Ми розуміємо, що в кожного клієнта є свої вподобання, тому намагаємося бути різноманітними для усіх.
Хочемо створити собі помічника з допомогою ШІ
Ми хочемо розвивати рідний регіон, тому шукали для цього різні способи. Так познайомилися з Платформою соціальних змін під час однієї з менторських програм. Мені дуже сподобалися їхні поради про роботу зі штучним інтелектом. Завдяки співпраці з ними нам вдалося розробити власний сайт, аби про наш кооператив дізналося більше людей. А ще хочемо автоматизувати пошук клієнтів та партнерів та створити такого собі помічника, використовуючи роботу штучного інтелекту.
Взагалі освіта дуже важлива для підприємців, особливо в час постійних змін та викликів. Коли людина перестає вчитися, то вона деградує, тому потрібно весь час шукати нові можливості.
Платформа соціальних змін виділила нам грант, за який ми плануємо придбати сушильне обладнання для грибів та ягід. Завдяки цьому ми створимо новий напрямок ― масштабне виготовлення сушеної продукції та залучимо більше людей: як учасників кооперативу, так і безробітних, які зможуть здавати нам свою продукцію.
Впевнені в якості наших продуктів
За час нашої роботи були й складнощі. Наприклад, ми мали надіслати до Ізраїлю партію лисичок. Але не вистачило кілька кілограмів, тому купили їх у Житомирі й додали до наших. На жаль, в них виявили радіацію, тому партнери утилізували всю нашу продукцію.
Тоді ми переконалися, що повинні працювати лише зі своїми грибами з екологічно чистої території. Зараз ми маємо органічний сертифікат продукції та уважно ставимося до всіх етапів переробки.
Для мене ліс ― це місце, яке наповнює силою та надихає до роботи. І найбільше задоволення я отримую тут, коли збираю гриби, бо розумію, що роблю щось корисне і потрібне
Ми хочемо збільшити обсяг продукції, вийти на інші ринки та створювати смачну крафтову продукцію. Прагнемо розвивати свій регіон, зберігати природу та дбати про кожного мешканця рідної громади.
