Вісті Черкащини “Україна – козацька країна”: у Львові показують карти XV -ХХ ст., які спростовують фейки Кремля
У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника відкрилася виставка “Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть”
Про це повідомили у Львівській Національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника, інформує Еспресо.Захід
Мова про проєкт у межах конкурсної програми “Культура під час війни”, який має на меті презентувати унікальні карти 1493–1992 років, що документально підтверджують п’ятсотлітній процес формування території України та її картографічний образ у міжнародно визнаних кордонах. Цей проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду.
Отож як виглядала Україна на мапах кількасот років тому? Де вперше з’явилася сама назва “Україна”? І як змінювався образ нашої землі в уявленні європейців? Відповіді на ці запитання і намагається дати виставка, яка – за словами генерального директора бібілотеки Василя Ферштея – є дієвим способом повернення української історії у власний контекст. Адже карти – це не лише географія, а й політика пам’яті, ідентичності та доказовості.
Як наголосив керівник кабінету картографії бібліотеки і куратор виставки Тарас Огородник, проєкт спрямований на протидію картографічній дезінформації, антиукраїнській пропаганді та культурному експансіонізму Росії і сприятиме формуванню правдивого просторового уявлення про Україну.
Експозицію склали 60 копій та оригіналів унікальних рідкісних картографічних документів 1493–1992 років із бібліотечних фондів. Серед найцікавіших експонатів – видання “Нюрнберзької хроніки” XV століття, птолемеївські карти у виданнях Мартіна Вальдземюллера та Ґерарда Меркатора, мапи Боплана, де Україна постає як окрема країна між Московією та Трансильванією, а також карти Степана Рудницького, Володимира Кубійовича, Миколи Кулицького та інших українських учених. На виставці представлено карту-інкунабулу Центральної та Східної Європи (1493), на якій позначено лише одне українське місто – Львів (Lemberg), карту “Велике князівство Литовське…”, де вперше з’являється назва “Україна”, карту “Україна: національності НТШ” із “Атлясу України й сумежних країв”, виданого за редакцією Володимира Кубійовича, що засвідчує високий рівень української картографічної науки та державницького мислення дослідників Наукового товариства імені Шевченка.
Особливу увагу привертає карта “Біла Русь або Московія” (1674) французького картографа Ґійома Сансона та паризького видавця Юбера Жайо. На ній територія Гетьманщини, тобто центральна частина Правобережної та Лівобережної України, позначена як “Україна – козацька країна” (Vkraine, pais de Cosaques). Така назва повторюється і на інших передруках цієї карти, зокрема й на перевиданні XVIII століття, яке демонстрував Володимир Путін під час своїх “лекцій” у Кремлі, намагаючись довести, що “України ніколи не існувало” і що “це частина росії”. Проте саме ця карта спростовує подібні твердження – адже європейські картографи XVII ст. вже фіксували Україну як окрему історико-географічну реальність і позначали її назву на мапах.
Виставка має продуманий інтерактивний складник: на сенсорній панелі відвідувачі можуть збирати картографічні пазли, проходити вікторини-тестування та переходити до онлайн-версії експозиції.
