Вісті Черкащини У Львові лікарі виконали 7‑річній дитині першу в Україні подвійну родинну трансплантацію
7‑річному Артуру з Івано-Франківщини нирку пересадили від тата, а печінку – від мами. Обидві операції минули успішно
Про це повідомили у Львівській міськраді, передає “Еспресо.Захід“.
У 7 років важив лише 16 кілограмів
Артурчик народився абсолютно здоровим хлопчиком. Але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого тазу – вкрай агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям.
Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з’являлися. Навіть більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз.
“Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі”, – згадує лікарка-нефрологиня дитячої лікарні святого Миколая Лілія Грицків.
Лише розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів.
Трансплантація нирки й печінки, донорами яких стали тато і мама
Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика. Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.
“Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато”, – розповідає керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова Максим Овечко.
Лікарі працювали у три етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком.
Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина. Тож тепер Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованої води.
