Таємниці екзотичного садівництва: як черкащанка вирощує зізіфус, інжир, маракую і пекан

Ви знаєте щось про зізіфус? А чули раніше про актинідію чи акебію? Може, бачили, як на Черкащині росте маракуя, мушмула, горіх пекан чи суничник? Цю та іншу екзотику у своєму саду в центрі України, а точніше у Маньківці, вирощує пані Юлія.

– Наливаю каву, виходжу в садок і гуляю між деревцями, кущиками. Це мрія моя, а поки немає, коли ту каву пити, – з усмішкою розповідає Юлія Панчук-Золотухіна. – Ходжу між ними, говорю до них. Там поправила гілочку, іншу підрізала, травичку підщипнула. Всі знають, де мене шукати, якщо ніде не видно, – у садку.

“18000” розповідає, як черкащанці вдалося виростити екзотичні фрукти на Уманщині, де їх можна придбати і як за ними доглядати. Хоча один із секретів уже можна відкрити. Пані Юлія каже: головне – бажання і любов.

Спочатку був виноград

Не важко здогадатися, що Юлія Панчук-Золотухіна має хист до садівництва. Проте це не єдина її зайнятість. Пані Юлія – директорка Центру надання соцпослуг у Маньківці. Представляючи себе, каже:

– Волонтерю, беру участь у благодійних ярмарках і концертах, займаюся рукоділлям, пишу сценарії на заходи для дітей військових і пенсіонерів, а ще – люблю свій садок. За освітою я вчителька історії та народознавства. Проте шкодую, що не технологиня і не агрономка. Це моє покликання.

На ярмарках пані Юлія продає свій урожай, виноград і вино. Щомісяця благодійний ярмарок організовують у містах Уманщини. А на концертах вона співає – все, щоб зібрати кошти для Збройних сил. Чоловік пані Юлії нині у строю українського війська. У розмові вона не раз лагідно згадує про “свого Колю”.

– Виноградарством чоловік почав займатись із 2016 року. А я долучилася з три роки тому. У нас було десять сортів столового винограду, потім він докупив технічного. Хоче, щоб ми займалися виноробством. У планах створити свій бренд – “Пані Юлія”. Хай тільки скаже інакше, я вже налаштувалася на це, – сміється маньківчанка. – Тренуюся робити вино.

Так пані Юлія розширила виноградник на 50-60 кущів. Два десятки привезла з Полтави, ще кілька придбала у Звенигородці, решту передали з Чорнобая. Тепер Панчуки мають більше ста кущів різних видів винограду.

Вишня, лаврушка і оливка на підвіконні

Юлія Панчук-Золотухіна – та, хто любить ризикувати і доводити собі, що варта цього життя. До того, як вирощувати екзотичні дерева, вона починала з екзотичних рослин удома.

– Не згадаю, які були перші екзотичні кімнатні рослини. Але маю лимон, апельсини, мандарини в горщиках. Позатого року був перший плід лимона, він продовжує рости. Також вродили гранатики та інжир. Доглядаю за ними, як за дітками, – розповідає маньківчанка.

Нині у пані Юлії ростуть, квітнуть і дозріювать у вазонах близько 50 рослин. Крім усього, це оливки, сливи, гранат, вишні, лавровий лист. Їхня господарка дає пораду: такі дерева, як лимон, апельсин, мандарин, люблять зрошування. Коли щодня їм приділяти час, вони не хворітимуть на щитівку. Ці комахи – найбільший ворог рослин.

– Люблю, коли красиво: як із маленького стає великим, із поганого – кращим. Навіть моя робота така – приносити користь людям. Ми допомагаємо пенсіонерам, сім’ям, які потрапили в складні обставини, ВПО, військовим, ветеранам. Так і з рослинами. Мені подобається розвиватися, не можу зупинитися на досягнутому. І ще й діти підтримують, – каже пані Юлія. – Пригадую, на вулиці стало холодно і довелося занести в хату оливки. Тоді цвіт осипався – стало важко на душі, але, думаю, ні, не зупинюся. Зараз вони красиві, розрослися. Будемо мати!

Хурма, зізіфус, інжир, каштан – усе українське

Активно третій рік поспіль садок у Маньківці стає більш екзотичним. Хоча першою там оселилася хурма. Про неї знають в Україні, проте зазвичай привозять до нас із-за кордону.

– Перше дерево я придбала в агромаркеті, хурму, і вона вийшла східною. Тоді не розуміла, можна в нас вирощувати хурму чи ні, але ризикнула. На другий рік вона не вижила. Я почала читати більше інформації, у фейсбуці знайшла професійних садівників. Написала на Дніпропетровщину Василю Микитасю і придбала в нього хурму “Соснівську” і “Божий дар”. А потім мене було не зупинити, – сміється Юлія.

І до слова пригадує мем із соцмережі, коли жінка із чоловіком стоять у магазині, і вона каже, що в неї ще такої рослини немає – треба купувати.

– Аналогічна ситуація і в мене, – жартує маньківчанка. – Потім я познайомилася з Ігорем Кураяном з Херсону, нині він захищає Україну. В нього придбала люфу.

Усі рослини в саду пані Юлії – українські. Через фейсбук вона познайомилася з тими, хто займається інжиром, гранатом, ківі, фініком…

– Також я познайомилася з Лідою Чернецькою, Віктором Передерієм, Олександром Бецем, Олегом Лесевим, Дмитром Рущенком, Олегом Куюном. Маю ківі від Саші Ґудзя. Є знайомі з Херсона, звідти здебільшого купувала зізіфуси (китайський фінік) й азиміну (український банан). З Чернівців, Закарпаття, Запоріжжя, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської областей – хурма різна. Ще одна її партія чекає на висадку. Хоча садити вже немає де, але це не той випадок. Хочу, щоб у мене був садок усієї України, – каже Юлія Панчук-Золотухіна.

Господиню не лякають нові назви. Хоча раніше для неї азиміна була невідомим словом, тепер така рослина росте в її садку. Так сталося і з акебією (всередині схожа на маракую). Пані Юлія раніше чула про маракую, а тепер з’ясувала, що вона є різних сортів – інкарната й аргута.

– Знайомлюся, багато чого пізнаю. Навіть той же зізіфус цікаво вирощувати, маю вже чотири-п’ять сортів. Минулого року вже й плоди продавала через ТікТок. Інжир вирощувала з гілочок. Маю вже одинадцять дерев, з яких вісім – мої, – розповідає маньківчанка. – Замовила ще два бамбуки та їстівний каштан, такого в мене ще немає.

Гранат і ківі. У чому секрет їхнього вирощування?

Садок пані Юлії – на 10 соток. Як каже вона сама, невеликий, проте рослини миряться між собою. Тут, окрім екзотики, є звичні для українців яблуні й абрикоси, персики. Але серед перших у переліку вибагливих – гранат і ківі.

Як виростити гранат?

– Із гранатом важкувато. Люди саджають, а він пропадає. Більшість закидає цю ідею, а я ні. Не зупинюся, поки не вирощу триметрове, як я хочу, – каже маньківчанка. – Позаминулого року частина випріла, а минулого – вдалося виростити перші гранати, хоча кілька дерев загинули через травневі морози.

Не сезон для граната – зима. Щоб вижив, його потрібно правильно сховати. Дерево садять під кутом 40 градусів у ямку 30-40 сантиметрів глибини. Принципово, щоб взимку гранат був у землі, але водночас він не має запрівати через нестабільну температуру повітря. Дерево прикривають зверху шифером.

Як виростити ківі?

– І ківі вибагливе. Складність у тому, як сховати його на зиму: треба і не зарані, і не запізно. Коли воно прокинеться, потрібно кожну гілочку обдивитися, чи не тріснула, чи сік не потік. Минулоріч, коли ховали ківі, наробилися всі. Гуртом допомагали, – пригадує Юлія Панчук-Золотухіна.

Загалом пані Юлія садила вісім ківі, одному з них уже чотири роки. Три дерева пережили зиму, інші – ні.

– Цього року була перша ківушка, але щоб вони були великі і гарні, потрібно прививати гілочки: у мене дівчатка, а треба хлопчика. Замовила і скоро буду прививати, – пояснює господиня.

Також читайте: Великі жінки Черкащини: історії видатних українок ХХ століття.

Не лише садівниця, а й блогерка у ТікТок

Раніше жителька Маньківки мала лише одну соцмережу, а відколи стала садівницею, з’явилася і в ТікТок, і в інстаграмі. З цим пані Юлії допомогла її донька – Аліна.

– Вона живчик і моніторчик. Ніби сканує все, що відбувається, і розуміє, з чого можна зробити контент. Так вона у мені побачила потенціал. Запитує: “Чому ти не ділишся цим? Це ж готовий проєкт”. Запевнила, що я можу надихати людей і ще й копійку з цього мати, – розповідає пані Юлія.

У блозі садівниці з Уманщини можна побачити понад 50 відео: про китайський фінік замість пігулок від тиску і про український банан, як виростити чорні абрикоси чи мигдаль. За кадром залишається Аліна, в її обов’язках також ідея і монтаж.

– Вона телефонує до мене увечері, розпитує, що робила. Я перелічую – вона занотовує. Потім каже: “Ось готове запитання і на це можна дати відповідь”. Коли приїжджає додому, каже мені: “Гарно вдяглася і вперед!” – сміється маньківчанка. – Це Аліна просила не рвати перше ківі, поки не приїде мій Коля, бо це один із проєктів. Показати людям, що ось є плід, він дозрів і дочекався свого захисника.

Хоча нових відео у 2025 році ще не було, пані Юлія стежить за переглядами на своїй сторінці, відповідально дає відповіді в коментарях і на приватні повідомлення.

– Минулого року мала один сорт люфи, а завдяки соцмережам з’явилося ще три. Знаєте, скільки я вже маю друзів у соцмережах?! Багато просять порад, дякують за те, що їх надихаю. З’ясувалося, що не тільки я так фанатично займаюся рослинами. Кожному бажаю досягти мети! – радо каже садівниця.

Обрізати, покропити, висадити, підживити і поливати

У нашій місцевості всі дерева пані Юлія радить садити навесні. Треба ще трішки почекати, до кінця березня – початку квітня, і можна.

– Насамперед треба обрізати дерева і покропити їх від личинок, які живуть у корі. Найбільше сад потерпає від жука – цикадки. Він особливо любить хурму і яблуні. Цикадка поселяється у корі із серпня і відкладає потомство, – розповідає Юлія Панчук-Золотухіна.

Помазавши трьох відсотковою бордоською сумішшю дерева і висадивши саджанці, треба чекати тепла. Коли з’явиться перша трава, варто підживити дерева. Місцеві, каже маньківчанка, люблять попіл.

– Екзотика теж хімії не любить, для неї корисні органічні добрива. Тому деякі підсипаю попелом, відстою кропиву і нею підживлюю, – пояснює пані Юлія. – Хурму поливаю з травою або пізніше ледь розбавляю курячий послід. Для ківі можна трішки підкислити воду.

Із поливом впоратися нелегко. Раніше воду збирали у великий бак, носили відрами, тепер же зробили свердловину. Поливають рослини не кожний день, чергують: сьогодні – одні, завтра – інші. На кожне дерево потрібно чотири-шість відер води. Восени полив має бути більш активний, до восьми відер на велике дерево, тоді воно легше перенесе зиму.

– Коли полите – тоді буде жити. А ківі ще й цікаве тим, що на зиму його корінь треба вкривати в радіусі метра. Чим краще утеплити, тим більше шансів, що воно пізніше прокинеться і виживе весною, – додає пані Юлія.

Які екзотичні рослини ростуть на Черкащині?

Торік Юлія Панчук-Золотухіна продавала через мережу зізіфус. Каже, запит був чималий, усім не вистачило. Хурма вродила, з неї зробила небагато вина. А з рештою фруктів відвідувала реабілітаційний центр і пригощала ними колег. Ажіотаж свого часу викликала люфа.

– Це кабачок, який можна їсти, поки він зелений. Коли ж достигає, перетворюється у мочалку. Коли опублікували про нього відео, уманська група у фейсбуці зірвалася реакціями. Купували люфу і на благодійній ярмарці. Тепер у Маньківці чи не кожен вирощує цю рослину, у нашій громаді це нормально, – запевняє пані Юлія.

Watch on TikTok

Також вона рекомендує садити на Черкащині хурму, тільки не східну. Наші сорти – це “Соснівська”, “Божий дар” і “Дар Софіївки”. Особливо уважними до дерева треба бути у перші три роки, важливо захищати від морозів.

А ще інжир даватиме врожай, тільки його треба правильно садити. Мушмула (чашкове дерево) теж у нас росте, вона – морозостійка рослина. Зізіфуси також можна вирощувати, тільки не пізні сорти. І мигдаль можна спробувати.

– Не треба боятися, ставте ціль і досягайте її. Повірте, головне – бажання і любов, – вважає маньківчанка. – Якось пропадала моя айва, сказали, що вона не виживе. Що тільки я не робила, вона гинула. Цілу осінь з неї говорила, і минулоріч вона дала перші плоди. Чоловік у той час був піхотинцем, він зник зі зв’язку. Порятунок знаходила в садку.

Коли виснажується на роботі, загострюється ситуація на фронті, пані Юлія йде до дерев, говорить із ними і набирається сил. Каже: “Якби мені дали дозвіл, я б і не їла. Зранку пішла і була б там до ночі”.

– У мене троє дітей. Хочу, щоб і внуків було багато. Мрію, як вони прийдуть у садок, вилізуть на кожне дерево і братимуть усе, що захочуть, у бабусі є все: яблука, персики, апельсини, мандарини, ківі, хурма, зізіфус, виноград, – уявляє черкащанка. – Я справді люблю цю справу. Багато військових казали, що хочуть потрапити до мене в садок. Я хочу його розвивати, щоб їм було що показати. Це буде реабілітація для хлопців.

18000

Читайте також: Аграрії передали військовим 20 автівок у день народження Шевченка

Читайте нас також в Telegram!