”Так хочу, щоб люди прийшли сюди, попили водички, посмакували черешнями…”

У четвер 30 березня садили дерева біля студінського джерела у Катеринополі.

Вітряна погода не стала завадою плідно попрацювати. Близько 20 ліцеїстів на чолі з учителями, директором Анною Цьоменко, селищним головою Іваном Гегедошем та 82-річною містянкою Ніною Ткаченко заклали основи для майбутнього фруктового саду.

─ Це наше родове гніздо, усе тут навколо, ─ розповідає Ніна Іванівна. ─ Сюди й сестра моя з Америки приїжджає, щоб уклонитися рідній землі та напитися цілющої водички. Торік на Водохреща вона набрала тут води, освятила, а потім завезла окропила нею могили матері, батька, а що залишилось – повезла в Америку. Для багатьох катеринопільчан це джерело знакове, тут пройшло їх дитинство, юність, саме цю воду вони пили разом із материнським молоком. Тож і болить у них душа за студінське джерельце. Ось і цього року звернувся до мене наш земляк, що нині проживає у Норільську, Василь Постоленко з проханням висадити біля джерела фруктові дерева. “Так хочу, ─ каже,─ щоб люди прийшли сюди, попили водички, посмакували черешнями або вишнями, посиділи на лавці, помилувалися співом солов’я…” Для цього він перерахував мені кошти, а Іван Тіберійович усе організував, ще й на цукерки школярам залишилось. А на лавочки Василь потім ще вишле гроші. Так, з Божою і людською поміччю, втілимо його мрію. Він дуже шанує це джерело, щоразу, коли приїжджає, організовує суботник.

Діти вправно висадили до 40 дерев.

─ Ми закупили яблуні, груші, абрикоси та декоративні кущі, щоб гарно було, ─ милується виконаною роботою Іван Гегедош. Фото на згадку й усі поїхали куштувати смаколики, закуплені на гроші земляка із Норільська.

─ Ой, цей Постоленко надзвичайна людина, дуже добрий, щедрий і любить дітей. Колись побачив хлопчика, що гуси пас. “Скільки у тебе гусей”, ─ питає? Той каже: “Стільки-то.” ─ Ну там 25, приміром. ─”Ага! Знаєш! Гарний господар. Тримай за це 50 гривень”, ─ розповідає Ніна Ткаченко.

Тетяна Івашкевич