Вісті Черкащини Свидовець і полонину Красна у Карпатах “нарізали” під будівництво нових вітряків: 3416 га під загрозою
У Закарпатті місцеві екологи повідомили про масштабне нарізання ділянок на Свидовецькому хребті та полонині Красній під будівництво вітряних електростанцій
Про це пише Закарпаття екологічне.
Загальна площа, яка потрапляє під потенційний забудовний тиск, становить 3416 гектарів. Йдеться про проєкти компанії “УК “Вітряні парки України””, пов’язані з бізнесменами Максимом Єфімовим та Едуардом Мкртчаном.
За словами активістів, нові ділянки можуть знищити гірські оселища так само як і полонину Рівну (Руну), протягом найближчих двох років. При цьому забудовники можуть обійти оцінку впливу на довкілля, спираючись на лояльність контролюючих органів та ДІАМ.
Ситуацію також пов’язують із впливом ексголовного лісника Закарпаття Валерія Мурги, який нині очолює Брустурянське надлісництво і нібито претендує на посаду керівника філії “Карпатський лісовий офіс”. Активісти побоюються нових лісових автодоріг у старовікових лісах Свидовця і Красної під виглядом туристичної інфраструктури.
2 жовтня під час “пакетного” голосування депутати Усть-Чорнянської селищної ради ухвалили три земельні рішення, що стосуються поділу ділянок із призначенням “для сінокосіння і випасу худоби”. У реєстрі вказано площі 719,4 га та 1481 га на Свидовці та 1215,9 га — на Красній. Згодом на сайті ради з’явилися рішення №1370–1372 про поділ, об’єднання та зміну цільового призначення земель комунальної власності. Одне з них, за твердженнями екологів, депутати не голосували в сесійній залі.
На Красній уже фіксують формування ділянок під перші 21 вітротурбіну. На Свидовці конфігурація поки остаточно не визначена.
5 листопада відбудеться нова “земельна” сесія, де, за словами активістів, планують завершити формування масивів під забудову. Паралельно з цим триває розробка містобудівної документації для майбутніх курортів, пов’язаних із бізнес-інтересами Ігоря Палиці.
Екологи попереджають: у разі ухвалення всіх документів будівництво розпочнеться значно швидше, ніж це було на полонині Рівна. Правоохоронні структури, за їхньою оцінкою, не реагують на можливі порушення природоохоронного законодавства.
