Вісті Черкащини 
Таким чином хочуть зберегти історію та традиції населеного пункту, розповіла Суспільному засновниця музею Людмила Багателя.
Облаштували музей у двох кімнатах колишньої бібліотеки. Серед експонатів — вишиті рушники, глиняний посуд, весільні вбрання та старовинний одяг. На те, аби усе це зібрати, пішло шість років.
“Важливо все це зберегти, показати нашим нащадкам”, — зазначила пані Людмила.
16 років була соціальною працівницею і у хатах своїх підопічних не раз бачила старовинні предмети домашнього вжитку: вироби з кераміки, меблі, знаряддя праці та вироби з лози, додала вона:
“Бачила всі оці скарби — і на горищах, і в скринях — і зародилася ідея все це зібрати докупи”.
Обійшовши мало не кожен двір, зібрала сімейні реліквії для майбутнього музею.
Один із глечиків подарувала 97-річна бабуся:
“Вона носила своїм батькам у поле водичку, і її батько зробив спеціальну ручечку”.
Вишиті рушники дістались в спадок від місцевих майстринь:
“Коли приходить внучка і знаходить тут прізвище своєї бабусі, для неї дуже приємно. Уже давно немає цієї людини, а пам’ять про неї залишилась”.
Із семи сотень експонатів найцінніший — ткацький верстат. Саме він став поштовхом до облаштування музею.
“Коли мій брат купив будинок у Бишеві Київської області, де до цього жили 90-річні старенькі люди, він виліз на горище і знайшов там такий скарб. Дзвонить і каже: що мені роботи з цим? Я таке знайшов. Кажу: вези”, — розповіла пані Людмила.
Музейні кімнати — ніби екскурсія у минуле:
“Є килими ручної роботи, раніше їх дуже цінували. Хто із майстринь міг їх вишивати і робити, то дуже славилися цим. Є ще, наприклад, ліжечко, яке зробив житель нашого села для своєї дочки”.
Директорка центру культури та дозвілля Надія Гончар планує проводити у музеї екскурсії для школярів.
“Це дуже важливо, щоб жителі нашого села і всієї громади не забували про збереження традицій українського народу”, — зазначила вона.
На те, що музей пам’ятатимуть багато поколінь кам’янобрідців, сподівається і Людмила Багателя. Вона має надію, що все зібране нею не буде втрачене:
“Це дуже цінно. Я горда тим, що змогла це зробити і внести хоч якусь частинку в історію”.
