Вісті Черкащини Секретні замовлення з Москви не врятували: чому завод на Черкащині, що працював для оборонки, став привидом
“Телеграф” дізнався ексклюзивні подробиці про завод-привид: там, де півстоліття тому виготовляли продукцію для всього СРСР, тепер лише руїни та спогади
На Черкащині є одне з найдавніших міст — Корсунь-Шевченківський. Ще півстоліття тому це був промисловий регіон, де діяли десятки підприємств. Тут виготовляли різноманітні машини, спеціалізовані верстати, унікальні прилади та агрегати, складні механізми, що застосовувалися у промисловості, побуті, а також у військовій та оборонній сферах.
Одним із таких промислових гігантів був Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод. Будівництво підприємства розпочалося ще в 1950-х роках, а період його розквіту припав на 1970–1980-ті. Про історію цього заводу згадок в інтернеті майже не знайти — офіційні документи та спогади працівників залишилися лише в пам’яті людей. “Телеграфу” ексклюзивно вдалося поспілкуватись з колишнім працівником заводу — паном Юрієм, який віддав підприємству 40 років свого життя.
“Хоча я мав диплом вчителя, але пішов простим слюсарем на завод”, — згадує пан Юрій. Початкова зарплата становила 100 рублів, але робота швидко припала йому до душі. Завод працював у три зміни без зупинки, і таким було справжнє життя промислового гіганта.
Пан Юрій розповідає, що спочатку дослужився до майстра цеху, згодом — до заступника начальника виробництва. Його дружина теж все життя пропрацювала на заводі — таких трудових сімей на заводах того часу було чимало.
На підприємстві діяли механічний, ливарний та карболітовий цехи. Виготовлялася продукція для важкої промисловості, а також товари господарського призначення: меблі, електровироби. Одними з найвідоміших виробів, які були майже в кожній сім’ї, стали електричні чайники.
Крім того, підприємство виробляло веретена для ткацької промисловості всього Радянського Союзу.
У 1980-х роках завод був підпорядкований безпосередньо Москві та виконував замовлення для оборонної промисловості.
Проте вже близько 30 років завод не працює. Останні замовлення виконувалися ще в 1990-х роках.
Підприємство неодноразово переходило від одного власника до іншого, але так і не відновило свою потужність. Поступово будівлі перетворилися на руїни й заросли чагарниками. Навіть приміщення заводу так і не були використані для оренди чи іншої господарської діяльності.
Так сьогодні виглядають цехи та корпуси Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу. Замість виробництва — розвалені стіни, іржаві каркаси та порослі бур’янами території.
Там, де колись гули верстати і люди працювали у три зміни, тепер гудуть вантажівки та крани: завод розбирають на цеглу і ріжуть на метал.
Руїни Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу, фото “Телеграф”
ТЕЛЕГРАФ
