Вісті Черкащини 
Про це повідомила сестра загиблого Олена Шостак.
З її слів, від початку повномасштабного вторгнення перебував у Маріуполі, де захищав Україну у складі тактичної групи “Маріуполь”:
“Владислав Геріх народився 19.08.1997 року у селі Ревівка, Камʼянського району. Згодом переїхав з сім’єю в с Березняки, Смілянського району. Навчався в десятій школі в м. Сміла. З дитинства був сміливим, добрим та найвеселішим з усієї родини.
Мріяв бути моряком, тому після закінчення школи, вступив у Інститут Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія”. Кожну відпустку приїздив додому, де його завжди чекала мама і молодша сестра. 2017 року одружився, 2020 року народився син.
Після закінчення навчання був призначений командиром малого броньованого катера “Лубни” (2020 рік), і перебував у Бердянську. З початку повномасштабної війни катер перебував у м Маріуполь. Де замінували підхідні канали західної та хлібної гавані маріупольського морського торгівельного порту. Після чого, катер був потоплений і екіпаж дістався Азовсталі, де, згідно з наказом, здались у полон”.
Як розповіла сестра загиблого військовослужбовця, останній раз Владислав виходив на звʼязок у травні 2022 року. 16 серпня 2023 року родина дізналася, що він загинув у Оленівській колонії. У нього залишились мама, молодша сестра, вітчим, дружина та син, якому майже три роки. Сина бачив 2 рази за життя, бо постійно був на катері, додала сестра.
