На Черкащині припинили свою діяльність десять трансфузіологічних відділень і 12 кабінетів забору крові, розповіла Суспільному начальниця обласного управління охорони здоров’я Антоніна Уманець.
За її словами, відділення працювали при лікарнях, де є хірургічні та перинатальні відділення, тобто там, де є постійна необхідність переливання крові та її компонентів. Таким є один із пунктів реформи системи крові, яку впровадили урядовці у березні 2025 року.
28-річний військовий Євгеній Клюс проходить лікування в одному з медзакладів області, який ми не називаємо з міркувань безпеки. Він отримав поранення на Донеччині, розповів:
“Ми їхали в дорозі, поруч в магазин КАБ влетіла, я застав це якраз по дорозі”.
За словами лікаря Олега Черняка, військовому зараз важко говорити, бо нещодавно йому провели чергову операцію. За перший день Євгенові перелили чотири дози крові, ще дві — на наступний.
“У нього вся права сторона ампутаційна: ампутаційна кукса, праве передпліччя, важкий багатоуламковий перелом кісток гомілки, кісто стегна з обширними дефективними м’яких тканин з великими крововтратами. для військовослужбовців у нас лікарня надає все безкоштовно і старається, щоб цих препатарів було в достатній кількості”, — деталізував Олег Черняк.
У відділенні інтенсивної терапії Третьої міської лікарні нині лікуються цивільні пацієнти. Кільком із них робили переливання крові, розповів тимчасовий виконувач обов’язків заввідділення Юрій Остапов.
“В цілому, якщо привозять пацієнт з політравмою чи внутрішньою кровотечею — ми на першу добу забезпечені, а потім прогнозуємо, і забезпечуємо безперервне постачання крові. Якщо немає, то ми робимо релокацію із різних регіонів”.
Досі третя лікарня збирала та зберігала донорську кров для своїх потреб сама, тепер замість пункту здачі тут банк крові, тобто місце лише для зберігання, повідомив виконувач обов’язків директора лікарні Віталій Григор’єв:
оловне, щоб була регулярна поставка компонентів крові. Якщо це буде заготовлятися в лікарні, як було раніше — буде в лікарні, якщо на станції переливання крові — прекрасно. Головне, щоб тут у пацієнтів була можливість отримати доступні препарати крові”.
За словами начальниця обласного управління охорони здоров’я Антоніни Уманець, головною метою реформи системи крові є надання можливості пацієнтам отримувати кров безкоштовно:
“Реформа системи крові передбачає зміни у функціонуванні самих лікарень, центрів крові і основним, на що вона спрямована, — безоплатний доступ до крові, тобто це означає, що пацієнтам, їхнім родичам не треба буде шукати донорів, шукати кров. Це буде безкоштовно, перш за все, для людей”.
У найбільшій лікарні Черкащини — обласній, до реформи системи крові діяло окреме трансфузіологічне відділення.
ідділення трансфузіології юридично існує із 2002 року, і ми працювали у двох напрямках: перший — це донорство, ми заготовляли кров, і все йшло на потреби нашого закладу, інший напрямок — це так звана клінічна трансфузіологія. Це контроль і відповідальність за трансфузії в обласній лікарні”, — розповів директор обласної лікарні Віталій Шило.
За словами Віталія Шила, нині функції відділення скоротили лише до зберігання крові та її компонентів, бо на забір, аналіз та переробку донорської крові необхідно мати державну ліцензію, яку, за нормами реформи системи крові, не видають закладам, де безпосередньо здійснюється переливання крові:
“Є закон України про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові, який упорядкує роботу трансфузіологічної служби в Україні. Н
Реформа системи крові, полягає в тому, що забір переробку та контроль якості за компонентами крові покладають на ліцензовані станції переливання крові, їхню діяльність фінансує держава. Лікарні, у свою чергу, роблять замовлення відповідно до своїх потреб і отримують кров безкоштовно, деталізував Віталій Шило:
Погано чи добре? Мабуть, поки що, я думаю, що це не досить добре для нашої лікарні, тому що великі потреби і відсутність можливості самостійно контролювати і коригувати цей процес”.
І обласна, і третя міська лікарні договори на постачання препаратів крові заключили із Черкаською обласною станцією переливання крові, де відбуваються етапи забору та аналізу крові,
Багато хто, коли бажають іти здавати кров, то обирають комерційну структуру, туди, де за це платять гроші. Ми гроші не платимо, держава не передбачає якусь оплату, тільки один вихідний день, пляшка води, сік, шоколад — це те, що ми видаєм”.
В молоді роки ходила здавати кров, коли на роботі потрібні були відгули, тепер прийшла, щоб допомогти пораненим захисникам, розповіла донорка Людмила:
“Я прийшла через війну, щоб якось допомогти — це був мій свідомий вибір. Тим більше, що у мене третя група, і не так багато людей з такою кров’ю. Хочу хоч якось допомогти хлопцям”.
За словами Ярослава Березаня, донорів для роботи станції на повну потужність і щоб закрити потреби 22 лікарень, з якими вже підписані договори, недостатньо:
“Ми технологічно готові, персонал у нас є, всі технології, обладнання — як того вимагає сучасність, а от донорів — їх дуже-дуже мало. М
“Я думаю, що ця проблема буде в усіх станціях переливання крові, тому що, по-перше, потреба велика, а по-друге, як на мою думку, можливості, наприклад, нашої станції переливання крові, потужності не такі великі. Ми сподіваємося, що в співпраці ми зможемо ці потужності їм допомогти збільшити, і дефіциту в препаратах крові не буде”.
Нині система збору й розподілення крові на етапі налагодження. Можливі ризики намагаються спрогнозувати і попередити, повідомила керівниця профільного управління обласної військової адміністрації Антоніна Уманець:
“Станція не може забезпечити в повному обсязі всі наші лікарні. До кінця року у нас укладений договір з Вінницькою, Київською областю та Кропивницькою станціями. Якщо заявлена потреба, яка буде перебільшувати цю кількість, або терміново треба буде, тоді заклад може купити. Ми маємо право розпоряджатися своїми заробленими коштами, так як ми вважаємо за потрібне”.
За словами Антоніни Уманець, зміни в системі крові мають на меті поліпшити забезпечення пацієнтів, та зробити переливання доступнішим для них:
Тобто питання в забезпеченні препаратами крові не буде стояти в тому, що ті станції в приватній структурі чи не приватні, якщо вона потрібна — ми будемо її брати і забезпечувати пацієнта”.
Проблема браку донорів гостро стоїть в Україні, і вирішувати її потрібно на державному рівні, розповів виконувач обов’язків завідувача відділення інтенсивної терапії Юрій Остапов:
“Основна проблема в тому, що немає популяризації донорства. Лікарні втрачають багато часу і коштів, а це все призводить до втрати життя пацієнта. Коли немає в нашому регіоні ні в нас, ні на станції крові, нам доводиться робити релокацію з інших регіонів. І ми втрачаємо час і гроші”.
За словами лікарки-трансфузіолога Олени Кожемʼяки, створення банку крові — це тривалий процес:
“Коли сьогодні стало питання про створення банків крові — ми уже в цьому напрямку обізнані і ми чітко орієнтуємось, в якому куди нам рухатись. З 2020 року, з моменту виходу закону про безпеку донорської крові і її компонентів, у нас створений лікарняний трансфузійний комітет і почали створювати лабораторії трансфузійної імунології — це процес не такий швидкий, як підготовка кадрів”.
Завдяки сучасним морозильним камерам, плазма у медзакладі може зберігатися тривалий час, додала лікарка:
“Плазма в морозильній камері може зберігатися протягом трьох років. Ми зберігаємо плазму, яка пройшла тестування, витримується шість місяців, згідно відповідних нормативних документів, при середній температурі -70”.
За словами директора Черкаської обласної лікарні Віталія Шила, згідно закону, медзаклад не може отримати ліцензію на забір крові:
“Закон вимагає наявність певних дозвільних документів, ліцензій, які наразі можуть отримати тільки великі центри переливання крові. Наша лікарня, як і ряд інших лікарень, таку ліцензію не може оформити. Раніше в таких лікарнях, як наша, функціонували відділення трансфузіології, які в свою чергу могли виконувати забір крові, переробку крові і застосування препаратів крові”.
Частина коштів для закупівлі препаратів крові йде з державного бюджету, розповів директор Черкаської обласної лікарні:
“Держава виділяє фінансування, субвенцію на певну кількість препаратів крові, яку ми подаємо. І вона забезпечує цим станціям переливання фінансування. А лікувальні заклади такі, як наш лікувальний заклад і інші, повинні створити банк крові, де буде зберігатися препарат крові. М
У обласній лікарні створено банк крові та донорську базу, додав Віталій Шило:
—В нас та в станції переливання крові є база донорів по Черкаській області —
“В структурі обласної лікарні є перинатальний центр, і потреба в крові інколи виникає дуже велика. Бувають великі крововтрати у породділі, і ми не будемо дивитися, де ми будемо цю кров брати, чи станції переливання крові безкоштовно, чи будемо купляти — це вже не принципово. Головне, щоб ми змогли своєчасно надати медичну допомогу і забезпечити пацієнта препаратами крові”.
Раніше медзаклад виготовляв препарати крові самостійно, частину закуповували у Біофармі, нині сподівається, що потребу в крові зможуть закрити завдяки станції переливання крові, розповів тимчасовий виконувач директора Третьої міської лікарні Віталій Григор’єв:
“Раніше ми заготовляли самі, те, чого не вистачало — купували у Біофармі. Зараз планується 100 % покриття за рахунок станції переливання крові. Це буде дуже добре. Якщо чогось не буде вистачати — є підписаний договір з Біофармою, ми можемо підкуповувати в якихось термінових випадках, якісь рідкі групи або необхідну кількість”.
За словами виконувача обовʼязків директора обласної станції переливання крові Ярослава Березаня, кров зберігається в холодильниках і має термін зберігання 42 доби:
“Ми змінили трохи технологію і зараз термін зберігання 42 доби, але не буває такого, щоб термін придатності повністю виходив, бо її використовують. Ми передаємо на всю область і забезпечуємо всі лікарні області, забезпечуємо сили оборони України компонентами крові, і коли приїжджають сюди по евакуації військові, і такі випадки як ДТП чи якась надзвичайна ситуація”.
Раніше фінансування виготовлення компонентів крові брала на себе Національна служба здоров’я України, то зараз їх купівля відбувається безпосереднього через обласну станцію переливання крові.
“У держави змінився підхід до фінансування і забезпечення компонентами крові — якщо раніше лікарням компенсувала Національна служба здоров’я України кров, вони могли брати і купувати, де хотіли, то зараз фінансування йде напряму на суб’єктів служби крові, якими є і ми, тоді вже передаємо вже виготовлені компоненти на лікарні безоплатно. Таким чином їм не треба витрачатись, а наш обов’язок знайти донора, забезпечити – покладається на нас”, – додав Ярослав Березань.
Черкащани, що бажають стати донорами можуть зареєструватися онлайн, повідомив виконувач обовʼязків директора обласної станції переливання крові:
“Ми запустили гугл форму, щоб ті, хто бажає стати донором записувалися, потім реєстратор їх викликає. Також є реклама, це оголошення в соцмережах, засобах масової інформації”.
Випадків, коли обласний центр переливання крові не виконав обовʼязки, покладені на нього договором не було, розповів Ярослав Березань:
“Із 22 лікарнями підписали договори по області. Ми їх попереджаємо, щоб нам давали інформацію, щоб ми розуміли скільки нам треба запасів на якусь конкретну дату. Але поки випадків, що ми не виконали замовлення, не було”.
Реформа системи крові покликана зняти навантаження з пацієнта в пошуку донорів, розповіла начальниця обласного управління охорони здоровʼя Антоніна Уманець:
“Кожна людина повинна мати доступ до переливання крові. Раніше могли сказати родичам, що операція буде тоді-то, але треба привезти з собою трьох або пʼяти донорів, для родичів це навантаження, і для лікарів це ризик, а зараз це буде безкоштовно, заклад охорони здоров’я контрактуватися із станцією переливання крові”.
За словами Антоніни Уманець, заберезпечення препаратами крові обласним центром переливання допоможе збирати інформацію про потреби всіх лікарень області:
“Зараз в усіх лікарнях, де є оперативні втручання, створені банки крові. Наща станція переливання крові, це основний суб’єкт, який надає ці послуги вони мають заготівлю виконувати. По-перше вони мають потребу збирати з усіх закладів, скільки попередньо прогнозовано може витратити лікарня. Тут іде розрахунок скільки оперативних втручань було. Далі ці потреби передаються на станцію переливання крові, які вже за це відповідають. Закелючається договір. Ця кров лабораторно перевірена, станція за це відповідає”.