Вісті Черкащини 
Приїхали. Через подорожчання пального українці менше їздять на авто
Літр дизелю на українській заправці коштує 85 грн. Ще місяць тому за нього просили 62 грн. Бензин А-95 піднявся до 72 грн. Причина – на іншому боці планети.
Після початку боїв між США та Іраном нафта марки Brent перетнула позначку 100 дол. за бар. (159 літрів). 8 березня, коли атаки загрожували повністю перекрити Ормузьку протоку, трейдери платили по 112 дол. за бочку. Аналітики Goldman Sachs очікують середню ціну 110 дол. на найближчі два місяці, а якщо конфлікт затягнеться на чотири місяці, то ціна сягне 135 дол.
Для України, яка після знищення нафтопереробних заводів імпортує майже все пальне, кожен долар у ціні бареля б’є по торговому балансу.
Силу цього удару демонструють цифри зовнішньої торгівлі. У 2025 році, коли Brent коштував у середньому 69 дол., Україна завезла нафтопродуктів на 6,6 млрд дол., зрідженого газу – на 1,9 млрд дол. Якщо Brent коштуватиме близько 100 дол., а газ залишиться на 70% дорожчим за рівень 2025 року, то додатковий рахунок за імпорт енергоносіїв і добрив, за підрахунками ЕП, становитиме 4,5 млрд дол. на рік.
Медіа одразу згадали нафтове ембарго 1973 року: востаннє європейський урядовець публічно просив людей не їздити автівками понад п’ятдесят років тому.
Тимчасом Україна рухалася в протилежному напрямку. 20 березня уряд запустив кешбек на пальне через “Дію”: повертають 15% за дизель, 10% – за бензин, до тисячі гривень на місяць. Данський уряд каже: “Менше їздіть”, український уряд – “Їздіть, ми компенсуємо”.
Яку стратегію обрали українські водії? Статистичних даних щодо споживання пального після початку війни в Ірані ще немає, тому ЕП використала кілька непрямих джерел інформації: статистику навігаційного сервісу Waze і дані дашборду monobank.
Застосунок для водіїв фіксує кількість активних користувачів на дорогах кожні п’ять хвилин. ЕП зібрала дані для Києва та Львова за останні доступні 24 тижні: з кінця вересня 2025-го до кінця березня 2026-го.
Тиждень 17-24 березня у Києві став другим найнижчим за весь період спостереження. Піковий трафік обвалився на 24% у порівнянні з базовим рівнем усіх робочих днів. Середнє навантаження впало на 21%. Нижче за поточні показники опускалися лише кілька разів – на початку лютого, коли масові блекаути паралізували столицю і традиційно – на новорічні свята.
Окремі дні виглядають так: у понеділок 23 березня трафік у Києві впав на 17% порівняно із середнім за попередні чотири понеділки. У вівторок 24 березня – ще на 17%. У Львові того самого понеділка – мінус 20%. То ж це не локальний столичний ефект: водії по всій країні переглядають свої маршрути і відмовляються від поїздок, без яких можна обійтись.
Те, що точно видно з даних Monobank, – перерозподіл клієнтів між мережами. Уряд доручив “Укрнафта” продавати пальне з мінімальною націнкою для стабілізації ринку та стримування зростання цін, встановлюючи орієнтир для інших операторів.
Як наслідок державна компанія отримала шалений сплеск попиту: плюс 98% щоденних транзакцій у порівнянні з середньоденним за останні 14 місяців. У річному вимірі (у порівнянні з березнем 2025 року) – зростання у 2,4 раза.
Бюджетна мережа “БРСМ-Нафта” збільшила кількість транзакцій на 50% у порівнянні з середньоденним показником за 14 місяців. Тим часом в преміальних ОККО і WOG споживання впало на 10-15%.
Як змінилася кількість транзакцій клієнтів Monobank в основних паливних мережах
Коли дорожчає дизель, країна платить не лише на заправці, а і у логістиці, в собівартості товарів і в імпортному рахунку.
