Вісті Черкащини Працевлаштування ветеранів: як Черкаси й Кропивницький допомагають знайти роботу тим, хто повернувся з війни
Повернення з війни для багатьох українських військових стає новим випробуванням, адже потрібно знайти роботу та адаптуватися до мирного життя. Багато військових втратили попередні місця праці або ж не можуть повернутися до старої професії через поранення чи посттравматичний стресовий розлад. Крім того, ветерани часто стикаються з обмеженою кількістю вакансій, стереотипами роботодавців та необхідністю перекваліфікації. Як наслідок — відмови, відсутність стабільного доходу й самореалізації.
«18000» разом із колегами з медіа «Точка доступу» дослідили, як соціально відповідальні підприємства у Черкасах і Кропивницькому допомагають ветеранам повернутися до роботи, створюють адаптовані умови та чому такі приклади можуть стати ключем до успішної інтеграції захисників у суспільство.
Як черкаський кінотеатр «Україна» працевлаштував ветерана
На цей час на обліку в Черкаській обласній службі зайнятості перебувають 248 ветеранів, з них 83 — мають інвалідність внаслідок війни.
Зменшити кількість безробітних ветеранів може розвиток соціально відповідального бізнесу. Цьому сприяють державні програми. Зокрема, українському бізнесу у 2025 році за працевлаштування безробітних ветеранів російсько-української війни держава надає грошову компенсацію. Наприклад, їм виплачують 50 % фактичних витрат на оплату праці учасників війни.
І поки одні підприємства відмовляють ветеранам, інші беруть їх на роботу та створюють умови для адаптації. Одним із таких прикладів є кінотеатр «Україна». Його директор Артур Акопян каже, що стосовно розміру зарплат комунальному підприємству складно конкурувати з приватними бізнесами, проте вони намагаються надати достойні умови для працівників, зокрема і для ветеранів та людей з інвалідністю.
— Як комунальне підприємство ми повинні бути соціально-відповідальним бізнесом. Це проявляється у проведенні різних безоплатних заходів для містян та військових. Але також і в тому, що ми відкриті до працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб. Хочемо працювати з ними й допомагати їм. Але, на жаль, нам складно конкурувати з приватними підприємствами, бо ми можемо запропонувати мінімальні зарплати. Тому виходимо з того, що є, — розповідає директор закладу Артур Акопян.
З фронту до мирного життя: історія ветерана Ярослава Платміра
Наразі в кінотеатрі працює один ветеран — Ярослав Платмір. Він — учасник АТО. 31 січня 2015 року чоловік отримав серйозне поранення в ногу під донецьким аеропортом. Пережив операцію, але завдяки лікарям ногу від ампутації врятували. У 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, Ярослав повернувся до війська, але вже не на бойову посаду, а діловодом. Проте згодом звільнився зі служби й знову почав пошук роботи. Ветеран звертався до Центру зайнятості й каже, що там всіляко намагались його підтримати й знайти роботу, але не складалось.
— Мене запрошували на різні тренінги, пропонували роботу. Але я розумів, що все ж або мій кваліфікаційний рівень трішки інший, або цю роботу я не потягну фізично. Наприклад, для деяких посад потрібно було довго стояти на лінії. А я дуже довго не можу. У мене, крім поранення ноги ще протрузії та грижі в спині, — розповідає Ярослав.
Згодом йому запропонували місце в кінотеатрі «Україна», де він працює вже близько року. Спочатку був працівником із господарських питань. Оскільки Ярослав мав проблеми зі здоров’ям, дприємство закупило зручне крісло та необхідну для роботи техніку. А згодом кошти за це кінотеатру компенсувала держава у межах програми від Черкаської обласної служби зайнятості.
З часом Ярослав зрозумів, що хотів би працювати з чимось більш творчим,.рім того, здоров’я не дозволяло працювати й далі на посаді, яка передбачає фізичне навантаження. Тож йому запропонували організовувати заходи.
— Він мав до цього хист, тому коли звільнилась посада з організації заходів у кінотеатрі, ми перевели його туди, — розповідає Артур Акопян.
Ярослав Платмір переконаний, що робота — це важливий складник адаптації ветеранів до мирного життя:
— Це зайнятість, спілкування, відчуття, що ти потрібен. Коли ветеран, та навіть і цивільний, залишається без справи, у голову лізуть непотрібні думки. Ну й, звісно, це гроші. Хоч як банально, це важливо для людей. Особливо коли ветерани повертаються в цивільне життя, і мають іти на роботу, де їм пропонують 8-10 тисяч. Це, звісно, складно.
Творча діяльність допомагає соціалізуватися
За словами Артура Акопяна, кінотеатр «Україна» активно співпрацює з Черкаським обласним центром зайнятості. Більшість людей, які приходять працевлаштовуватися, ідуть саме від них. Крім того, Центр зайнятості також допомагає із компенсаціями та різними активними державними програмами, які стимулюють підприємців до працевлаштування як ВПО, так і ветеранів та людей з інвалідністю.
— Зараз у штаті працює 19 людей. Коли відкривається вакансія і ми маємо кілька кандидатів, то завжди надаємо перевагу саме ветеранам. Розуміємо, що після війни цим людям особливо важко знайти роботу. Та і я думаю, що і для самих військових є плюси працювати в нас. Наша робота — креативна і творча. Тож людям простіше соціалізуватися. Крім того, ми маємо чудовий колектив і завжди підтримуємо одне одного, — розповідає керівник кінотеатру.
У планах підприємства, за словами Артура Акопяна створення кімнати відновлення та навіть невеликого реабілітаційного центру для військових, якщо вдасться залучити фінансування.
— Ми розуміємо, що після війни потреба у працевлаштуванні ветеранів лише зростатиме. Тому вже зараз вважаємо це своїм обов’язком — підтримувати й допомагати нашим військовим, — каже керівник кінотеатру.
Працевлаштування ветеранів у Черкасах: досвід Ukravit
Приклад кінотеатру «Україна» показує, що навіть невелике комунальне підприємство може стати місцем адаптації ветеранів до мирного життя та дати їм можливість працевлаштування. Водночас у Черкасах є й великі компанії, які системно працюють над підтримкою військових і створюють десятки робочих місць для тих, хто повернувся з фронту. Однією з них є Ukravit — компанія, яка виробляє засоби захисту рослин та мікродобрив.
За словами директорки департаменту персоналу Наталії Блощинської, компанія завжди зберігає робочі місця за тими працівниками, які йдуть захищати Україну:
— Після їхнього повернення ми готові коригувати функціонал і робочі умови, щоб вони могли повноцінно працювати, навіть якщо потребують адаптації. Наприклад, для одного нашого колеги-ветерана ми змінили обов’язки та організували зручне робоче місце, і він продовжує бути частиною нашої команди.
Зараз на підприємстві працює 25 людей зі статусом учасника бойових дій (УБД), 9 із них мають інвалідність. Інша частина була демобілізована за сімейними обставинами без поранень чи ушкоджень.
— Аби кожному ветерану було комфортно працювати на своєму робочому місці, Ukravit його облаштовує відповідно до потреб людини. Однак наше виробництво є агрохімічним, і не завжди можливо організувати спеціально обладнані робочі місця без шкоди для технологічних процесів чи безпеки. Але ми завжди шукаємо індивідуальні рішення, щоб підтримати своїх людей, — каже Наталія Блощинська.
Вона додає, що найчастіше ветерани працюють у виробництві, логістиці або охороні.
Читайте також: Як волонтерам вижити без постійних донатів? Досвід Кропивницького для Черкас.
Досвід Кропивницького: як «АгроКар» облаштовує робочі місця для військових після служби
Ветеран Леонід Слічний працював на підприємстві «АгроКар» ще до служби у війську, у виробничому цеху збирав і обслуговував техніку. Згодом був старшим бригадиром. У січні 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав поранення й втратив обидві ноги. Після госпіталізації та реабілітації керівництво компанії насамперед запевнило: робоче місце буде.
2025-го, коли дозволило здоров’я, Леонід повернувся на підприємство, але вже на іншу посаду. Чоловік став менеджером із продажів. Робоче місце пристосували, частину тижня він працює з офісу, частину — віддалено.
— Для мене це радше повернення додому: я понад десять років у цій команді, усіх знаю. Пандуси зробили, пересуватися зручно. Графік — гнучкий: два дні в офісі, три — вдома, залежно від самопочуття, — розповідає Леонід.
Зараз чоловік формує каталог інтернет-магазину: наповнює описи, додає фото, готує систему приймання замовлень.
У «АгроКарі» зазначають, що історія Леоніда не поодинока, і саме тому компанія робить ставку на підтримку ветеранів. Наразі там працює два ветерани. Готові взяти їх на ще понад шість вакансій. Керівник компанії Андрій Теплюк каже, що вони свідомо створюють робочі місця для ветеранів і під час війни намагаються дати максимум підтримки — від працевлаштування до психологічної допомоги за потреби.
— Зараз у нас пік потреби в кадрах. Ми створюємо робочі місця і запрошуємо хлопців. Цінуємо їхній внесок у захист нашої країни. І водночас розуміємо, як важливо їм адаптуватись до цивільного життя після служби. Тому прагнемо зробити цей процес якомога легшим для них. До того ж – на нашому підприємстві облаштоване безбар’єрне пересування по всій території, — пояснює він.
У компанії діє індивідуальна програма адаптації: з кожним новим працівником працює HR-менеджерка, організовують знайомство з колективом, за потреби — перенавчання на іншу посаду та роботу з психологом. На всій території також облаштували пандуси та маршрути пересування.
Можливості перекваліфікації та підтримки
Досвід компаній із Черкас та Кропивницького показує, що працевлаштування ветеранів — це і можливість допомогти захисникам адаптуватися в суспільстві, повернутися до буденного життя, й можливість розбудовувати соціально-відповідальний бізнес, який слугуватиме прикладом для інших підприємств. Успішність цього процесу залежить від готовності роботодавців шукати рішення та від державної підтримки, яка могла б зробити такі практики масовими.
У Черкаському обласному центрі зайнятості розповідають, що вже зараз для підприємств, які працевлаштовують ветеранів та людей з інвалідністю, діє низка програм підтримки та компенсацій.
Наприклад, у 2025 році уряд розширив доступ українцям до програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Тепер такою компенсацією можуть скористатися і роботодавці, які облаштовують робоче місце для свого працівника-ветерана, який повернувся з війни з інвалідністю.
Заступниця начальника управління відділу організації профнавчання управління реалізації програм зайнятості Кропивницького обласного центру зайнятості Вікторія Бернікова каже, що ветеран може зареєструватися в центрі зайнятості як безробітний або як шукач роботи (без статусу). Далі кар’єрний радник формує індивідуальний план: підбір вакансій, направлення до роботодавця, допомогу з резюме й співбесідами. Паралельно відкритий Єдиний портал вакансій (підтягує оголошення і з work.ua та інших майданчиках).
Державна служба зайнятості навчає за 98 професіями й понад 400 програмами: категорії водія, тракторист-машиніст в агровиробництві, електромонтер, слюсар-ремонтник, верстатник-деревообробник, електрогазозварник, кухар, адміністратор, токар, бджоляр тощо. Теорію дедалі частіше дають онлайн, практику — очно.
Крім того, можна податися на гранти для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх родин:
- до 250 тис. грн — 1 робоче місце;
- до 500 тис. грн — 2 місця;
- до 1 млн грн — 4 місця (для ФОП зі стажем від 1 року; 70% — держава, 30% — отримувач).
Термін реалізації — 3/5/7 років, а подати заявки можна через «Дію».
Читайте також: Заяви Дуди, європейські лідери на стільцях і збільшення фінансування: які фейки про ЄС потрапили у пабліки Черкащини.
Авторка – Світлана Небилиця
Співавтори – Ольга Зима та Сергій Макаренко
