“Поїхали й не жаліємо”: як дитячий будинок сімейного типу з Краматорська облаштувався на Черкащині
– Найстрашніші слова, які були в моєму житті, коли мені зателефонувала моя сестра і каже: “Риммо, Ваня дзвонив, війна почалася”. Ваня – це її син, а мій племінник. Він у 2022 році служив поліцейським у Харкові. Тоді, 24 лютого, коли ми почули вибухи, моментально посадили дітей у бус і виїхали з Краматорська в село, думали – безпечніше. І там прожили десь місяць, поки не почалася битва за Ізюм, – згадує мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу Римма Трембач.
Двоповерховий, світлий та просторий дім у селі Руська Поляна став новою оселею для родини Трембачів з Донеччини. Батьки-вихователі та шестеро дітей на Черкащину приїхали у липні 2022 року. Спершу житло винаймали, а у червні коштом державної субвенції отримали будинок. Журналістка “18000” поспілкувалася з родиною та дізналася, як облаштувалися в новій громаді та які традиції сім’ї, які зберігають.
“А поїхали в Черкаси”
У великій спальні на другому поверсі будинку в Руській Поляні розташувалися троє дівчат, в іншій – двоє хлопців. Окрему кімнату віддали старшій. На першому поверсі розмістилися батьки-вихователі – Ігор та Римма Трембачі. Тут же, внизу, велика вітальня та кухня.
Будинок у Руській Поляні, який придбали родині Трембачів. Фото: Ігор Табурець
Вперше до своєї родини подружжя Трембачів взяло двох сестер у 2015 році. А за три роки, у 2018-му, їм запропонували виховувати ще трьох дітей та створити дитячий будинок сімейного типу. У Краматорську родина отримала двоповерховий дім, де жила до початку повномасштабного вторгнення. Крім власного сина, Ігор та Римма Трембачі виховали вісім дітей. З першими вибухами сім’я виїхала у село недалеко від рідного міста. А коли фронт наблизився, Римма з дітьми евакуювалися у Львів потягом.
– Нас розмістили у дитячому садочку, але це було тимчасове житло. Ми думали, куди далі. Були пропозиції виїхати за кордон, але я не захотіла. Все ж у своїй країні краще: зрозумілі закони, рідна мова – це все ми знаємо, – зазначає Римма.
Львівська служба у справах дітей запропонувала родині літній табір у Карпатах. Тиша, природа та відсутність вибухів допомогли дітям оговтатися від пережитого та забути тривоги. Водночас Римма радилася з чоловіком, який залишився у Краматорську, як бути далі.
Діти, яких виховує подружжя Трембачів. Фото: Римма Трембач
– Мій чоловік багато дивився передач про природу і йому дуже подобалася Черкаська область. І отак він мені запропонував: “А поїхали в Черкаси”. Кажу: “Поїхали”. Ще порадившись із дітьми, вирішили переїхати і не жаліємо, – розповідає Римма Трембач.
Читайте також: Мішок на голову, гімн росії, струм на вухах, тепер — мотоцикл і свобода. Історія звільненого з полону черкащанина.
Створити будинок, в якому хочуть жити діти
Знайти житло у Черкасах для родини з вісьмох стало випробуванням, адже деякі орендодавці пропонували високу ціну, інші не погоджувалися здавати великій сім’ї. Після двох переїздів з однієї оселі в іншу Трембачі побачили оголошення про маленький будинок у Руській Поляні, який виявився зручним.
– До 2025 року ми жили в цьому будинку. Коли почула про державну субвенцію для таких ВПО, як ми, тоді звернулася в службу у справах дітей Краматорська. Сказала: “Нам би теж будинок”. І от ми подали заявку. Через деякий час держава нам придбала будинок, більш зручний та комфортний, – каже Римма.
Ігор Трембач з дітьми на вихованні. Фото: Римма Трембач
Діти ж краще адаптувалися до нового місця, вважають їхні батьки-вихователі. У Руській Поляні у них з’явилися нові друзі, вони беруть участь у шкільних проєктах. Найстарша в родині серед дітей – Ганна Волк. Їй вісімнадцять і вона закінчила перший курс Київського історичного університету імені Бориса Грінченка. Її рідний брат Євген цього року піде в одинадцятий клас. Олександра Кононова закінчила дев’ятий та вирішила вступити в Черкаський художній коледж. Її сестрам: Ганні – п’ятнадцять, а Марині – одинадцять. Богдан Павелко закінчив восьмий клас.
Діти родини Трембачів біля будинку на Черкащині. Фото: Ігор Табурець
Діти називають Ігоря та Римму татом та мамою.
– Називати мене мамою, а чоловіка татом ніхто нікого не змушував. Це само по собі було. День-два і діти після приїзду самі починали нас так називати, – каже Римма.
Святкування Нового року – одна з традицій, яка об’єднує родину.
– Ми робили багато конкурсів. Наприклад, конкурс солодких пирогів. Потім – бутербродів, зачісок, віршів, малюнків, оригамі. Було весело тоді, зараз трохи цю традицію втратили. Може, не на часі, – зізнається Римма.
Як створити дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу може створити не лише подружжя, а й люди, які не перебувають у шлюбі. Вони отримують статус батьків-вихователів, які беруть до себе від п’яти до десяти дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Вихованці можуть бути в родині до повноліття, а якщо навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти – до 23 років або до завершення навчання.
Для створення дитячого будинку сімейного типу потрібно:
- Звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання, аби отримати консультацію та подати заяву.
- Спеціаліст служби зробить висновок про умови для створення ДБСТ.
- Пройти навчання з виховання.
- Стати на облік у кандидати батьків-вихователів.
Рішення про створення ДБСТ ухвалюють виконавчі органи міських рад. Між ними та батьками-вихователями укладають договір. Далі шукають дитину й ухвалюють рішення про влаштування її в ДБСТ.
Документи, необхідні для створення ДБСТ:
- копія документа, що посвідчує особу;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків або інформація про відмову від її прийняття;
- копія документа, де зазначений унікальний номер запису в Єдиному
- державному демографічному реєстрі (за наявності);
- довідка про зарплату за останні шість місяців або інформація про доходи;
- довідка про наявність або відсутність виконавчого провадження щодо боргів;
- копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- висновок про стан здоров’я;
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного кандидата у батьки-вихователі;
- документ, що підтверджує право власності або користування житлом;
- документ, що підтверджує інформацію про місцеперебування.
Загалом на Черкащині 115 прийомних сімей та 60 ДБСТ. Чекають на усиновлення 582 дитини.