Вісті Черкащини Полювання в Черкаській області: які правила діють і як змінюється популяція тварин
Сезон полювання на Черкащині триває, і мисливці знову можуть офіційно виходити в угіддя. З 2022 року в області вполювали понад 1,4 тисячі копитних та понад 5 тисяч лисиць. У лісовому управлінні пояснюють: контрольована чисельність диких тварин потрібна не лише для збереження балансу в природі, а й для запобігання поширенню небезпечних хвороб.
«18000» публікує відповіді Центрально‐Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства на часті запитання щодо полювання, а також пояснення завідувача кафедри агрономії, біології та екології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександра Ілюхи.
Чи забороняли полювання в Черкаській області з початку повномасштабного вторгнення?
Як повідомили у Центрально‐Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства заборони на полювання з 2022 року не встановлювали.
«Під час сезону у 2022–2023 років полювання в області, як і по всій території України, не відбувалося, тому що не існувало затвердженого законом ліміту використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, а також норм відстрілу інших мисливських тварин», – пояснили в управлінні.
Так наприкінці грудня 2023 року відкрили полювання на копитних тварин, що тривало до кінця січня 2024 року. Відстріл лисиць був довшим на місяць.
Наступного сезону на копитних полювали вже з листопада 2024 до кінця січня 2025 року. На лисиць, як і попереднього сезону, можна було полювати до кінця лютого.
Скільки тварин вполювали на Черкащині з початку вторгнення?
- 5 оленів європейських;
- 48 оленів плямистих;
- 192 кабани;
- 1 198 козуль;
- 5 466 лисиць.
«3 2022 року в мисливських угіддях області стало більше всіх основних видів мисливських тварин. З січня до лютого 2025 року оленів європейських було 527, оленів плямистих – 1 717, козуль – 10 069, кабанів – 1 811, лисиць – 3 211. Порівняно з минулим роком оленів благородних стало більше на 35 %, плямистих – на 25 %, кабанів – на 42 %, козуль – на 8 %, лисиць – на 41 %», – зазначили в управлінні лісового та мисливського господарства.
Навіщо регулювати чисельність мисливських тварин?
В управлінні зазначають, що зі збільшенням кількості диких тварин зростає ризик поширення небезпечних інфекційних хвороб:
- африканської чуми свиней;
- сказу;
- ящура.
Наприклад, ще в лютому 2025 року чисельність оленя європейського в мисливських угіддях перевищувала оптимальну на 60 %, оленя плямистого – на 222 %, козулі – на 44 %. Кількість кабанів перевищувала мінімальну чисельність, це зменшує ризик розповсюдження африканської чуми. Водночас лисиць було вдвічі більше норми.
«Якщо врахувати середній річний приріст, чисельність тварин в мисливських угіддях області нині значно вища, – додають в управлінні. – Перевищення щільності диких тварин в мисливських угіддях неминуче призводить до ïx розселення, зокрема і на територію населених пунктів».
Так у Черкасах бачили косулю, лисицю, кабана. Через напад тварин у лікарні області з початку року звернувся 1261 пацієнт, щеплення призначили 605 особам.
Де не можна полювати в Черкаській області?
Полювати під час воєнного стану не можна, зокрема, в акваторії Дніпра, ближче ніж 1000 метрів від населених пунктів.
Загалом полювання в умовах воєнного стану відбувається відповідно до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно до якого заборонено, зокрема:
- полювати на територіях та об’єктах природно‐заповідного фонду;
- на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);
- у межах населених пунктів, за винятком певних випадків;
- в угіддях, незазначених у дозволі.
Скільки тварин дозволено вполювати у сезоні 2025–2026?
Кількість тварин, яку можна добути, визначили у наказі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 1140. Відповідно до нього ліміт у Черкаській області на:
- європейського оленя – 22 особини;
- плямистого оленя – 368, зокрема відлов для розселення – 70 особин;
- козулю – 2444;
- кабана – 587.
Крім цих тварин, у таблиці є визначені ліміти для муфлона, білки, бобра, борсука, куниці. Полювання на них дозволене в інших областях.
Також існує Норма добування одним мисливцем за день деяких мисливських тварин. У переліку: норець, перепел, фазан, заєць‐русак, куріпка, куниця, норка тощо.
Чи потрібно мати дозвіл на полювання?
Полювання на тварин, що належать до державного мисливського фонду, можливе за дозволом – ліцензією або відстрільною карткою.
За ліцензією в області відбувається полювання на кабана, оленів європейського та плямистого, козулю. За відстрільною карткою – на пернату дичину, зайця‐русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала.
Ліцензії та відстрільні картки видають мисливцям користувачі мисливських угідь.
Читайте також. Протидія сказу: що робити при укусі дикої тварини та яка ситуація із захворюваністю на Черкащині.
Скільки мисливців‐порушників зафіксували на Черкащині?
- у 2022 році на порушників правил полювання склали 60 протоколів. Усіх притягнули до відповідальності;
- у 2023 році – 36 протоколів. Відповіли за свої вчинки всі порушники, крім одного;
- у 2024 році – 55 протоколів. До відповідальності притягнули 53 порушники;
- у 2025 році – 8 протоколів. Поки відповідальність понесли 7 порушників.
Як зазначають в управлінні, з 2022 року фіксували незначні порушення правил полювання. Вони стосувались неправильного або неповного оформлення документів, але були й випадки незаконного добування мисливських тварин, полювання в темний період доби та в заборонених для цього місцях.
За порушення правил полювання передбачена як адміністративна (частина 1, 2 статті 85 KУпAП), що передбачає штраф, так і кримінальна (стаття 248 ККУ) відповідальність, де найвища міра покарання – ув’язнення.
Думка еколога: полювання – це добре чи погано?
Полювання – це відстріл тварин і воно впливає на популяцію, зазначає завідувач кафедри агрономії, біології та екології, кандидат біологічних наук Олександр Ілюха. Проте, якщо полювання відбувається за законом, враховуючи норми та ліміти, то не має шкодити.
– Контрольований відстріл допомагає регулювати кількість тварин як усередині окремої популяції, так і між популяціями різних видів. Крім того, він сприяє збереженню угідь, адже мисливські господарства зазвичай підтримують кормову базу для звірів, охороняють території від браконьєрів, моніторять кількість диких тварин, – пояснює Олександр Ілюха.
Якщо ж полювання недобросовісне, воно шкодить: порушується баланс у популяції. Відстрілюють забагато тварин, зникають ключові види. Зникає генетичне різноманіття, оскільки при недобросовісному полюванні зазвичай відстрілюють найбільших особин. Також порушуються харчові ланцюги, зокрема, стає менше травоїдних тварин, відповідно, змінюється стан рослинності.
– Регуляція чисельності тварин у наших умовах – необхідна. Єдине питання, як вона відбувається. Якщо обґрунтованими методами й за нормами регуляції, то це матиме позитивний результат. Основні небезпеки виникають, коли полювання відбувається поза межами закону та квот, – зауважує кандидат біологічних наук Олександр Іллюха.
Існують й інші методи регуляції кількості диких тварин, крім як полювання. За кордоном відновлюють види великих хижаків, стерилізують тварин, переселяють їх. А також обмежують популяції, огороджуючи сільськогосподарські угіддя.
Щоб зменшити ризик поширення хвороб, що переносять тварини, їх вакцинують дистанційним методом. Така практика поширена й в українських мисливських угіддях – у двох районах області попереджали про імунізацію диких тварин. Водночас сказ зафіксували у 79 тварин області з початку 2025 року. Йдеться про собак, котів, лисиць і велику рогату худобу.
– Але все це вимагає фінансування. В тих умовах, в яких нині Україна – триває війна, відповідно, обмежене фінансування, вважаю, що полювання – це чи не єдиний метод регуляції кількості тварин, який нам доступний, – підсумував Олександр Ілюха.
