Полігони з користю: як у Черкасах та Кропивницькому сміття перетворюють на ресурс
За кількістю побутових відходів Україна наближається до середньоєвропейського рівня. Водночас проблема не так у масштабах виробництва сміття, а в його практично повній відсутності переробки та сортування. Щороку в країні накопичується понад 7 млн тонн, і лише незначна частка проходить обробку. У Черкасах щороку на полігон вивозять понад 100 тисяч тонн сміття. Така ситуація загрожує довкіллю, зокрема через зростання навантаження на полігони та небезпечні викиди в атмосферу.
Втім, метан, який утворюється від сміття, наразі можна не лише знешкоджувати, а й використовувати як енергоресурс. У матеріалі ми разом із колегами з «Точки доступу» дослідили, як це працює у Черкасах та в Кропивницькому.
Смітники та полігони «крадуть» простір
Кожен із нас щороку виносить на смітник 250–280 кілограмів відходів. Та основна проблема не в кількості, адже в інших європейських країнах генерують ще більше (залежно від країни — 300–800 кілограмів на рік). Ми практично не сортуємо його, каже проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Олександр Спрягайло. Хоча відповідно до Закону України «Про управління відходами» від 2022 року органи місцевого самоврядування зобов’язані організовувати системи роздільного збору для паперу, металів, пластику, скла тощо. У Черкасах біля будинків такі є, проте не всі містяни сортують сміття. Тож частина все одно потрапляє до загальних баків і її ніяк не переробляють.
— Через сортування у нас проходить не більше 4 % твердих побутових відходів, а інше — просто вивозять на полігони й смітники — в кращому разі, і у найближчий ярок — у гіршому, — каже Олександр Спрягайло.
У населених пунктах України за рік утворюється понад 7,4 мільйона тонн побутових відходів (грубо кажучи, це десь до мільйона вантажівок зі сміттям), а разом з промисловими відходами — 462 мільйони тонн. Ці відходи захоронюють на майже 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів, які загалом займають площу близько 8 тисяч гектарів. Якщо порівняти, то на території полігонів і сміттєзвалищ в Україні можна було б створити ще одні Черкаси, адже площа міста якраз 7800 гектарів.
— Смітники та полігони твердих побутових відходів «крадуть» простір. Це величезні території, які могли би бути або гарними природними масивами з власним біорізноманіттям, або могли послужити громаді як місця для відпочинку, промислові майданчики. Ці сміттєзвалища також є джерелом забруднення навколишнього середовища, що буквально вбиває жителів природи та погіршує якість життя людей, — розповідає Олександр Спрягайло.
Майже мільйон кубів сміття щороку
Одним із таких є і сміттєвий полігон у Черкасах, заповнення якого вже сягає критичної межі. В експлуатацію його ввели у 2000 році.
За словами заступника директора КП «Черкаська служба чистоти» Олександра Савенка, на нього приймають всі зібрані відходи з Черкас та навколишніх сіл. Загальна кількість їх на полігоні вже складає 14 755,6 тисяч кубічних метрів або 2 541,1 тис. тонн. Це приблизно 100 футбольних полів (приблизний розмір одного — 7 140 м²), засипаних сміттям по дах 6‐поверхівки.
До 2024 року в середньому на полігон привозять:
- за один день: 2 524 м. куб. відходів;
- за один місяць: 75 723 м. куб. відходів;
- за один рік: 921 372 м. куб. відходів.
Якщо взяти вантажівку об’ємом 10 м³, то щоб помістити всі відходи за один рік, знадобиться понад 92 тисячі вантажівок.
— Полігон справді вже потребує підготовки до його рекультивації, але необхідно розв’язати питання альтернативного місця для складування відходів, — каже Олександр Савенко.
Розмови про це в Черкасах тривають довгий час. Говорять і про будівництво нового полігону, і про сміттєспалювальний завод. У коментарі «Суспільному Черкаси» директор департаменту дорожньо‐транспортної інфраструктури та екології Сергій Отрешко розповів, що міськрада готує проєкт на облаштування нового полігону, який буде поряд із нинішнім. Проте розміри земельної ділянки, які там є, дозволять зробити полігон приблизно вдвічі менший за нинішній. Тобто це допоможе відстрочити проблему приблизно років на п’ять. Нічого не зрушилось наразі й у питанні створення сміттєспалювального заводу.
Олександр Савенко каже, що для мінімізації ризиків виникнення екологічних проблем через полігон у Черкасах підприємство «Черкаська служба чистоти» проводить різні роботи, наприклад, відбір фільтрату з тіла полігону чи облаштування системи зрощення в теплі періоди.
Сміття = користь?
Процес захоронення відходів на черкаському полігоні відбувається у три етапи:
- Машини привозять побутові відходи на полігон.
- Там сміття вивантажують на спеціальному майданчику і надалі з застосуванням бульдозера і компактора розрівнюють і ущільнюють рівномірним шаром по тілу полігону.
- Під шаром сміття є сітка дренажних труб, через яку здійснюється відвід рідини з тіла полігону, для зниження тиску на його дамбу і це запобігає її руйнуванню.
У Черкасах на міському полігоні сортувальної лінії немає. Відходи просто захоронюють, не використовуючи їхній потенціал для переробки чи повторного використання. Така практика означає втрату ресурсів і нові ризики для довкілля. Хоча за словами Олександра Спрягайла, практично всі компоненти твердих побутових відходів — це джерело цінної сировини:
— Замість того, щоб ефективно переробляти відходи й заробляти на цьому кошти, генерувати додаткову енергію, зменшувати видобування корисних копалин — ми просто викидаємо гроші й засмічуємо все нові й нові території. Ми маємо виконувати національне і європейське законодавство і сортувати відходи, які далі можуть ще не раз слугувати людям. До цього ж рішення нас підштовхує і звичайна логіка. Замість проблеми суспільство може отримати економічний зиск.
Від 18 гектарів сміття до 4: досвід Кропивницького
Натомість на сміттєзвалищі в Кропивницькому вже протягом дев’яти років працює сортувальна лінія, а зі звалищного газу‐метану вже шість років виробляють «зелену» енергію для міста.
Опікується ним компанія «Екостайл». Як розповів заступник генерального директора компанії Роман Іванюк, вони системно інвестують в техніку й облаштування сміттєзвалища. Нині тут працює сортувальна лінія, відходи ущільнюються, пересипаються інертними матеріалами, зволожуються, формується укріплення схилів, а саме тіло сміттєзвалища проходить повну дегазацію.
Завдяки комплексній роботі нині зона захоронення відходів у Кропивницькому займає 4 гектари (як 5 футбольних полів), тобто в чотири з половиною рази менше, ніж у 2011‐му, коли воно сягало 18 гектарів (як 25 футбольних полів).
Як відходи перетворити в електроенергію
Хоч у Черкасах сортувальної лінії на сміттєзвалищі немає, сміття частково тут теж використовують із користю. Йдеться про дегазацію — процес, коли з чогось видаляють шкідливі або непотрібні гази. Її на постійній основі на черкаському полігоні проводить приватна компанія ще з 2016 року.
— Сміття, яке лежить на полігоні, поступово перегниває (особливо харчові відходи та інші органічні речовини). У процесі утворюється сміттєвий газ — суміш метану, вуглекислого газу та домішок (сірководень, аміак тощо), — розповідає Олександр Савенко.
Газ, який утворюється на полігоні, небезпечний з кількох причин:
- метан може вибухнути;
- він потрапляє в повітря й шкодить довкіллю;
- може створювати неприємні запахи.
І от дегазація полігону — це система, яка збирає цей газ та виводить його з тіла полігону, щоб він не накопичувався під шарами сміття. Біогаз спалюють у спеціальних газопоршневих двигунах або турбінах, які виробляють електрику. Потім її віддають в електричні мережі обленерго. Наприклад, у Львові на Грибовицькому полігоні вже кілька років працює біогазова електростанція. Електроенергія з неї забезпечує близько 735 домогосподарств.
Обсяги видобутку біогазу з тіла полігону в Черкасах такі:
- за 3 квартал 2024 року – 58 931 м.куб;
- за 4 квартал 2024 року – 125 798 м.куб;
- за 1 квартал 2025 року – 107 305 м.куб;
- за 2 квартал 2025 року – 235 638 м.куб.
Для кращого розуміння спробуємо порівняти. Для цього візьмемо інформацію за другий квартал 2025 року. На полігоні вдалось видобути 235 638 метрів кубічних біогазу. Це 1 413 828 кВт·год електроенергії. Середня квартира в Україні споживає від 150 до 400 кВт⋅год на місяць. Тобто, якщо взяти середнє значення, то цього вистачило б, аби забезпечити електрикою приблизно 470 квартир.
Крім того, дегазація дає низку переваг для міста:
- зменшення викидів газу та покращення якості повітря;
- підвищення безпеки (менше ризиків займання, вибухів);
- відсутність запахів для жителів Черкас, особливо тих, хто живе поряд;
- генерація електрики, яка потрапляє в мережі Черкасиобленерго;
- додаткові доходи у вигляді плати за користуванням полігону (близько 20 тисяч гривень на місяць для підприємства, за 2024 рік отримано доходу 231,6 тис. грн).
«Ключовий елемент трансформації – сортувальна лінія»
За перше півріччя 2025 року на сміттєзвалищі в Кропивницькому обробили понад 20 тисяч тонн змішаних побутових відходів. Відокремили те, що підлягає повторній переробці:
- полімери — понад 75 тонн;
- плівку — понад 63 тонни;
- склобій — майже 340 тонн.
Решта відходів йде на сміттєзвалище для виробництва біогазу. Так, лише за останні 8 місяців установка з дегазації видобула 1 мільйон 292 тисячі кубометрів звалищного газу (метану), перетворивши його на 1 мільйон 902 тисячі кВт/год електроенергії.
Цих обсягів вистачить, щоб забезпечити на рік електрикою майже 800 домогосподарств.
Окрім цього, за словами Романа Іванюка, зменшилася кількість викидів вуглекислого газу (СО2) в еквіваленті 8 тисяч 327 тонн. Таку кількість СО2 викидають в атмосферу за рік майже 4 800 автомобілів з бензиновим двигуном.
— Зменшення викидів метану (завдяки дегазації) також знижує ризики розвитку респіраторних захворювань, алергій та інших проблем зі здоров’ям, пов’язаних із забрудненням повітря. А для регіону з високим рівнем онкологічних захворювань кожен крок у бік покращення екології має особливе значення, — зазначив Роман Іванюк.
Що далі роботи зі сміттям
Щоб сміття перестало бути проблемою, а стало ресурсом, потрібна зміна підходу. Сортування відходів має стати органічною потребою кожного: не просто корисною звичкою, а частиною щоденного життя. Як зазначає Олександр Спрягайло, багато українців готові сортувати сміття, але часто стикаються з тим, що немає куди викинути окремо скло, папір чи пластик:
— В Україні насправді з розумінням важливості сортування відходів точно не так і погано. Багато українців вже хочуть сортувати побутові відходи, проте, на жаль, вони не завжди можуть це робити, адже частина громад навіть не починала цієї діяльності, а в багатьох це не є принциповою політикою.
Проте комплексне розв’язання проблеми передбачає, крім сортування й переробки, ще й залучення інших технологій, зокрема і дегазації. На прикладі Черкас та Кропивницького видно, що біогаз зі сміття можна не тільки безпечно утилізувати, але й використовувати, як електроенергію. Біогазові установки дозволяють зменшити шкідливі викиди, знизити ризики займання та вибухів, позбавити містян неприємних запахів, а також забезпечити додаткові надходження для громади та електроенергію для сотень квартир.
Авторка – Світлана Небилиця
Співавтори – Ольга Зима та Сергій Макаренко