Вісті Черкащини Операції на серці за 20 км від фронту. Як лікарі Краматорська рятують людей і розвивають медицину під обстрілами
У прифронтовому Краматорську продовжує працювати єдиний в Донецькій області медичний центр КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання». Навіть після заборони руху поїздів лікарі щодня самотужки дістаються до роботи декількома видами транспорту.
#ШоТам розповідає, як лікарі рятують людей під обстрілами і продовжують роботу, попри всі труднощі.
Стали головним медичним центром Донеччини
Ще у 2014 році колектив КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання» зумів не лише перевести медичних працівників з Донецька, а й відкрити нові відділення: серцево-судинний центр і центр гемодіалізу.
«Ми відновлювали роботу з нуля, щоб продовжити надавати медичну допомогу людям, які втратили доступ до лікарень у Донецьку»,
— розповідає Олександр Гейко, директор КНП «Обласного територіального медичного об’єднання».
До початку повномасштабного вторгнення лікарня фактично виконувала роль головного медичного центру та обслуговувала більшу частину Донецької області — від Краматорська до Волновахи. Також лікарі приймали пацієнтів із Луганської та частини Харківської області. До її складу входили Центр сучасної онкології, серцево-судинний центр, центр гемодіалізу та діагностичний центр.
Головна цінність лікарні — не техніка, а люди
У лютому 2022 року за наказом МОЗ центру вдалося вивезти високовартісного обладнання на понад 800 мільйонів гривень. А колективу евакуюватися до Львівської області, проте частина фахівців залишилася працювати в Краматорську.
«Я пам’ятаю, як провідні онкологи, кандидати наук, кардіохірурги вантажили техніку у фури й вагони. Це було напів порожнє місто, і така картина — коли лікарі працюють як вантажники — врізається в пам’ять назавжди»,
— згадує керівник.
Попри коротку перерву в роботі — близько місяця — вже в травні 2022 року центр почав відновлювати роботу та приймати пацієнтів. А щоб мати можливість працювати у прифронтових умовах, лікарня запровадила вахтовий метод роботи. Це допомогло зберегти колектив та надавати донеччанам медичну допомогу. Нині фахівці медичного об’єднання розподілені між філіями у Львівській та Івано-Франківській областях. Наразі в Краматорську працює 223 працівників, з них — 62 лікарі, 89 медичних сестер та 72 інших фахівців.
«Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то онкологічний центр зберіг близько 80% працівників, стільки ж — центр гемодіалізу. Серцево-судинний центр має менше, але ми продовжуємо працювати в повному обсязі»,
— пояснює керівник.
«Наші медики працюють вахтовим методом»
У 2022 році лікарі надали 4000 консультацій, а у 2024 році вийшли на довоєнні показники. Водночас кількість оперативних втручань скоротилася до 30% від довоєнного рівня.
Складні логістичні умови медиків не лякають. Вони продовжують їздити до Краматорська навіть після припинення руху поїздів. Тепер лікарі змушені добиратися кількома видами транспорту, щоб вчасно прибути на роботу.
Рятувати людей медикам доводиться під постійними обстрілами. Напруження й небезпека позначаються і на них самих. Близько 8% із них — самі перенесли важкі інфаркти чи інсульти. На жаль, двоє лікарів померли від інсультів.
«У нас практично немає співробітника, який би не мав якихось майнових втрат — зруйновані будівлі, квартири… Це, на жаль, частина щоденного життя у прифронтовій області»,
— говорить директор закладу.
Лікарі тримають свій медичний тил
Попри постійний ризик, більшість працівників КНП «Обласного територіального медичного об’єднання» свідомо залишається в Краматорську. Серед них — кандидати медичних наук, фахівці, які проходили стажування за кордоном і мають пропозиції роботи у Києві чи Львові.
«Я знаю, що багатьом нашим лікарям пропонують високі посади, зарплати, безпеку, шану колег. Але вони залишаються тут. Єдине пояснення — це патріотизм і бажання допомогти рідному місту та колективу. Ця мотивація не вимірюється грошима»,
За його словами, ці мотиви не вимірюються грошима:
«Є речі, які не мають матеріальної ціни: підтримка, відданість колективу. Те саме, що ми бачимо на фронті: військові воюють не за гроші. Так само і наші лікарі — вони тримають свій медичний фронт».
Єдині в Донецькій області працюють за програмою «Стоп інфаркт»
Попри бойові дії, що тривають за двадцять кілометрів, тут навіть проводять операції на серці — стентування та коронарографію. Такі операції рятують пацієнтів, яких швидко доставляє служба екстреної допомоги.
«Якщо хворого привозять у терапевтичне вікно, він отримує допомогу вчасно. Це не така велика кількість, як до війни, але зараз це єдине місце в області, де людині можуть врятувати життя під час інфаркту»,
— наголошує він.
Також тут зберегли повний цикл допомоги онкопацієнтам: від діагностики — до хірургічного та променевого лікування.
«У нас працює амбулаторна поліклініка, відділення комплексних методів лікування, де проводиться хіміотерапія, а також хірургічна допомога при онкологічних захворюваннях. Окремо функціонує відділення голови та шиї, а також відділення радіології, де пацієнти отримують променеве лікування»,
— розповідає керівник закладу.
Впровадили телемедицину і в операційних
Крім класичних методів лікування, лікарня впровадила телемедицину. Перші кроки в цьому напрямку медзаклад зробив ще під час пандемії COVID-19, а з початком повномасштабної війни отримав від МОЗ кілька телемедичних роботів.
«Це апарати, які працюють по захищеному каналу зв’язку. Пацієнт може перебувати в одному місці, а лікар, який його консультує, — в іншому, навіть на великій відстані. Головне, щоб був стабільний зв’язок»,
— пояснює директор.
Тепер у поліклініці є кабінет телемедичних консультацій, і люди, перебуваючи в Краматорську, можуть отримати консультацію гематолога, ревматолога, ендокринолога чи інших вузьких спеціалістів, які працюють у провідних лікарнях Києва. Більше того, телемедицину в Краматорську вже застосовують і в операційній діяльності.
«Наша операційна обладнана спеціальною камерою, закріпленою на лампі. Під час складних операцій бригада може отримати другу думку від колег з інших міст. Такі технології стануть частиною української медицини й після завершення бойових дій»,
— підсумував Олександр Гейко.
