Вісті Черкащини Нова дзвіниця, недільна школа, виробництво свічок: що змінилося в черкаському соборі за рік
На території біля Свято‐Михайлівського собору протягом року переоблаштували церковну крамницю й недільну школу, відкрили пошивний цех, налаштували виробництво свічок, збудували нову дзвіницю. У храмі розмістили національну символіку, а ікони вбрали в українські рушники.
Про такі зміни в коментарі «18000» розповів благочинний собору Володимир Гладковський, йдеться в матеріалі – Рік, як найбільший черкаський собор перейшов в українську церкву: як це було і що змінилося?
– У соборі з’явилася державна символіка, прапори гарнізону. Кожна ікона тепер вбрана в український рушник. До речі, всі рушники ми знайшли в соборі. Вони там лежали, як ганчірки. Тобто люди їх приносили, але ніхто їх не використовував за призначенням. Ми все знайшли, відбілили і кожну ікону вбрали. У соборі було дуже темно і гнітюче, тепер – більш по‐домашньому. Котельні відновили, помили вікна, то хоч розвиднілося всередині, – розповідає Гладковський.
За його словами, на території біля собору переоблаштували церковну крамницю, відкрили пошивний цех, налаштували виробництво свічок, оновили приміщення недільної школи, збудували нову дзвіницю тощо.
– На території собору працює велика церковна крамниця для всієї єпархії. Все що треба священнику на парафію, можна купити тут. У пошивному цеху шиють е, що треба для собору і для священників. У них було обладнання для свічок, ми його переробили і вдосконалили, почали виготовляти свічки. Зробили дитячий майданчик: поставили лавки, окультурили територію. Аварійну дзвіницю, яка хиталася, розібрали і збудували нову. У недільній школі стояли парти, що Леніна бачили. Ми ж зробили ремонт, освітлили кімнати, поставили нові меблі, – пояснює благочинний собору.
У планах – повністю освітлити будівлю собору та побудувати ще одну котельню.
Гладковський додає, за його спостереженням, протягом року в собор стало більше ходити молоді. Що ж до уже колишніх парафіян УПЦ, то більшість із них продовжують відвідувати храм.
– Бачимо молодь, військових із сім’ями. Молоді батьки приходять у недільну школу. Наприклад, є хлопчик, він пономарює у нас. Прийшов із мамою. Я їй дякую, а вона каже: «Та ні, це не я його, він мене привів», – розповідає Володимир Гладковський. – Загалом люди залишилися. Багато повернулися, хто ходив при Софронію. Пішли, може, 40–50 людей зі свити Феодосія.
