Вісті Черкащини Непідсанкційний маєток та дві “криміналки” строком на довічне має ексмер Черкас
У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд за скаргою Мін’юсту відсудив у дохід держави сім об’єктів нерухомості, що належали колишньому міському голові Черкас Володимиру Олійнику, повідомили в міністерстві. Проте його маєтку, що розташований на березі Дніпра неподалік обласного центру, у цьому переліку немає. Яка його доля і чи в ньому хтось живе зараз — розповідає Суспільне.
Хто такий Володимир Олійник
Як йдеться на сайті руху “Чесно”, Володимир Олійник був міським головою Черкас з 1994 по 2002 рік. Обіймаючи посаду, у 1999-му балотувався в президенти, але зняв свою кандидатуру. Наприкінці каденції взяв участь у виборах до Верховної Ради від блоку Юлії Тимошенко та не пройшов. У листопаді — грудні 2004 — активний учасник Революції Гідності.
На наступних виборах у 2006 Володимир Олійник потрапив у парламент за списками від Юлії Тимошенко. У 2010 перейшов до іншої політичної сили — “Партії Регіонів” — тоді виправдовувався за сказане на помаранчевих майданах.
У 2014 році Володимир Олійник — серед авторів “диктаторських законів”, які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Після Революції Гідності, за даними Міністерства юстиції, Олійник виїхав до Росії.
У 2015 році колишній прем’єр-міністр Микола Азаров на території РФ заявив, що буде формувати “Комітет порятунку України”. За його словами, він мав би стати “урядом у вигнанні”. Олійник у цій історії отримував головну роль — президента.
Поки так званий “уряд у вигнанні” будував плани порятунку України у Росії — у Черкасах згадали про колишнього мера і “пройшлися” по його нерухомості. Учасники майданівських рухів вирушили до його володінь на Золотоніщині — у Кедину Гору. Там садиба на березі Дніпра отримала назву “дача Олійника”. Тоді потрапити всередину людям не вдалося, тому, розкидавши на ґанку листівки, вони залишили територію.
Що відбувається на Кединій горі 11 років потому
У Кединій Горі по сусідству з маєтком Олійника журналісти помічають рух за парканом.
— Добрий день!
— Добрий день!
— Про вашого колишнього сусіда хотіли розпитати — Олійника.
— Я бачив його давно, як він був у Верховній Раді, то ще так приїжджав. А тоді, як з Януковичем зізнався, то ми вже його не бачили.
Віктор Одушко із дружиною Надією живуть у хаті по сусідству з маєтком 65 років. Родина Олійників їхніми сусідами стала у 90-х.
“Взагалі, як сусіди, — погані були, ненависні. Наш город самовільно захопили. Побудувався. Самозахват зробив. Обіцяв машину та нічого не дав. Там же триповерхова будівля – один знизу і два зверху”, — розповів Віктор Одушко.
На питання, чи хто приїздить до будинку пана Олійника, сусід відповів:
“Ми не бачимо, та тут якийсь родич сторожем працює. І охорона раніше була. Тут живе якийсь родич із Черкас”.
Город пана Віктора межує із маєтком Олійника. Звідти гарно видно територію. Людей ми тут не побачили, але територія доглянута: .
Віктор Одушко додав:
“Там ше й працівниця є, сторож. Тут два поверхи. У дворі бомбосховище велике, гараж. Території соток 20, як не більше”.
Територія з одного боку межує з водоймою — огороджена парканом, який заходить у саме Дніпро. З іншого боку огорожі немає, але межа умовно відбита. По кордону ростуть очерет і верби з тополями. Крізь гілля видно рух у садку: чоловік із граблями розповів, що там не живе, а лише доглядає територію.
— А можна з вами поспілкуватися?
— Ні.
— А там взагалі хтось живе?
— На цей час — ні.
На цьому діалог завершився. Чоловік іде, знімальна група Суспільного на приватну територію не заходить.
Сусід Віктор Одушко розповів:
“То і є сторож. То родич, то він не признався. «Я нічого не знаю, я доглядаю територію». То він не признався”.
За словами пана Віктора, на цій вулиці про Олійника більше немає в кого розпитувати – серед старожилів тільки він із дружиною.
Вулиці села порожні. У центрі біля магазину знімальна група зустріла місцеву жительку Тетяну.
— Взагалі пам’ятаєте такого (Олійника – ред.)? Бував тут?
— А чого ж я не пам’ятаю, як живеш тут. Поганого про нього нічого не скажу. Приїхав, поїхав.
— А зараз в тій хаті хтось живе?
— Я не знаю, чи живуть.
Місцевий житель Володимир розповів, що памʼятає, яким був Олійник, коли ще будувався тут:
“Пам’ятаю. Коли він будувався, я в нього працював трохи, приходив по найму. Це золотої душі чоловік був. Оце ми робимо йому, він платив добре, і він стає поруч і робить. Ну людина золотої душі. Поки не пішов у Верховну Раду. Попав в депутати — я не знаю, що з ним сталося”.
Якою може бути подальша доля маєтку
Громада старостинського округу не ініціювала звернень стосовно перевірки законності забудови, розповів заступник міського голови Золотоноші Олександр Флоренко.
“Як таких звернень від громади не було. І без цього ми створили комісію, в яку ввійшли працівники структурних підрозділів Золотоніської міської ради, представники депутатського корпусу. Дане питання ми зараз вивчаємо і проводимо відповідні перевірки”.
До складу цієї комісії входить начальник місцевого управління архітектури та регулювання забудови Ігор Веснін. Розповів про результати проведеної роботи:
“Те, що він знаходиться на землях комунальної власності, ми бачимо всі. Але ж воно — приватна власність. У реєстрі нерухомого майна вона не зафіксована. Єдині дані є в реєстрі державного земельного кадастру. Останні зміни, які були по цій ділянці проведені, — це 2011 рік. По законодавству і старому реєстру був виданий державний акт на право власності і вона зафіксована була в держгеокадастрі”.
Ігор Веснін додав: на місці працювала комісія:
“Виїжджали, зафіксували факт, що паркан виходить за межі земельної ділянки і близько 15 метрів заходить у воду. По береговій лінії пройти неможливо. Про це був складений акт”.
За словами Ігоря Весніна, зібрані комісією матеріали Золотоніська міськрада готує до передачі в органи прокуратури.
Журналісти зверталися до Черкаської обласної прокуратури по коментар стосовно того, чи досліджували вони раніше законність забудови у Кединій Горі. У пресслужбі повідомили, що це виходить за межі їхньої компетенції.
Тому було направлено інформаційний запит до Служби безпеки України. Поцікавилися, чи висунуто Володимиру Олійнику підозру, яке покарання вона передбачає та на якому етапі зараз справа. Відповідь ще не отримали.
Натомість на офіційному сайті СБУ знаходимо таку інформацію за вересень 2022 року:
“Досудовим слідством встановлено, що 24 лютого 2022 року Володимир Олійник із ще двома поплічниками-регіоналами незаконно поза межами пунктів пропуску перетнули державний кордон України та прибули на тимчасово окуповану росіянами територію Київщини для допомоги встановленню на ній окупаційного режиму”.
Слідчі СБУ заочно повідомили зрадникам про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- незаконне перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави).
Перша передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Друга — позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
У запиті до міністерства юстиції цікавилися стосовно санкцій, застосованих до Олійника, зокрема, щодо його майна. Давати відеокоментар у Мін’юсті нам відмовили, натомість дали посилання на офіційний вебсайт. Там у розділі “Новини” читаємо:
“2 жовтня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула апеляційну скаргу Мін’юсту на попереднє рішення від 4 вересня стосовно застосування санкції до Володимира Олійника. Відтак у дохід держави судом стягнуто:
- шість об’єктів нерухомого майна, які знаходяться в місті Черкаси;
- один об’єкт нерухомості в Київські області;
- самохідне, моторне прогулянкове судно.
Постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку”.
Про нерухомість у Золотоніському районі у повідомленні не йдеться. Заступник міського голови Олександр Флоренко розповів, що чекатимуть на висновки прокуратури за наданими ними матеріалами.
“І у разі встановлення незаконності, будуть проведені заходи по фактичному розблокуванню берегової лінії”.
Щодо, власне, самого маєтку, то його долю, додав начальник Золотоніського управління архітектури, має визначити суд:
“Якщо це буде у власності громади, громада за рішенням сесії міської ради визначає напрямок діяльності того чи іншого об’єкта нерухомого майна”.
