Вісті Черкащини На Волині досліджують старовинну ікону, яка через вік розкололася на дві частини
У Нововолинську досліджують двобічну ікону кінця XVІІІ століття, яка через вік розкололася на дві частини. Раніше її використовували у храмі, як виносну ікону
Про це розповів історик, провідний науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець, пише Суспільне.
Дошки з релігійними зображеннями на дослідження передав місцевий мешканець Нововолинська. Ікона 15 років зберігалася у його сарайчику, але, зі слів історика, власник не може пригадати, як вона опинилася у його володінні.
“Я не зміг його розпитати. Каже, що знав про неї, але воно все забувалося, захаращувалося. Нещодавно перебирав речі, помітив її й було шкода викидати. Він звернувся до однієї людини, а та до мене, щоб науково її опрацювати”, – сказав Юрій Велінець.
Він припускає, що образ міг привезти з Полісся хтось із рідних, або ж хтось з місцевої громади передав її на зберігання під час великих ліквідацій церков, які проводили комуністи.
“Видно, що вона була вміщена в презентабельний кіот, зроблений, можливо, з дерева, або з інших матеріалів. Може, вона була надзвичайно шанована в певній громаді. Це точно не та ікона, яка буде висіти в кожному будинку, як масово поширена ікона”, – додав історик.
Наразі встановити, в якому храмі її могли застосовувати та інші деталі її походження не вдалося.
Історик Юрій Велінець тримає дві дошки ікони, січень 2026 року, фото: Суспільне
Читайте також: Храм у Старуні на Прикарпатті претендує на премію спілки архітекторів
Особливості ікони
“Ікона використовувалася не просто щоб повісити на стіні, а мала спеціальну окрему нішу, і під час хресних ходів виносилася так, щоб люди могли побачити обидві сторони. Виносні ікони старалися виконати якомога професійніше, тому що вони презентували громаду”, – пояснив Юрій Велінець.
Як розповів дослідник, на одній стороні зображений біблійний сюжет “Новозавітна Трійця”, що зображує Бога-Отця, Ісуса Христа та Святого Духа, що сходить з неба. З іншого боку – “Благовіщення Пресвятої Богородиці”. Історик зауважив, що у XVIII столітті більшість храмів належали Українській греко-католицькій церкві, а стилістика живопису мала проєвропейський характер.
“Зображення святих іноді виконувалися в манері взятих за основою з Європи. Наприклад, тут є образ ангела в іконі “Благовіщення Пресвятої Богородиці”. Він є ознакою не суто православних, східних традицій, а більш європейських”, – зазначив він.
Водночас для тієї епохи, у храмах не були поширені сюжетні композиції “Новозавітної Трійці”, тому ця знахідка викликає інтерес, сказав історик.
Юрій Велінець додав, що навколо кожного зображення є прихований текст, що відображає ікону. На боці з образом Пресвятої Богородиці вдалося розшифрувати фразу “Радуйся, благодатна, Господь з тобою”. Текст з іншого боку важко прочитати через покриття лаком, що з роками потемнішав.
Що буде з іконою після реставрації
На сакральній знахідці є потертості, але не настільки кардинальні, щоб заявити, що неможливо відновити образи, сказав історик. Зокрема, наголосив, що лики святих, основні елементи ікони та гама кольорів збереглися, а мінімальні втрати можна відновити під час реставрації.
“Більше постраждала ікона Благовіщення, бо вона, напевно, стояла частіше обличчям до людини, тобто вона більш запилена. А “Новозавітна Трійця”, напевно, стояла стороною до стіни, тому у кращому стані”, – оцінив стан реліквії дослідник.
Для відновлювальних робіт Юрій Велінець звернувся до Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Опісля реставрації планує зберігати ікону в експозиції Нововолинського історичного музею. Він підкреслив: оскільки ікона двостороння, потрібно підібрати відповідний формат кріплення та місце для нового артефакту, щоб відвідувачі мали змогу оглянути його з усіх боків.
- В УКУ традиційна Розколяда об’єднала студентів, благодійників і викладачів.
