Вісті Черкащини На фронті їх катастрофічно не вистачає: у селі на Черкащині волонтери плетуть маскувальні сітки для ЗСУ
Голова волонтерського об’єднання «Lastivka» Тетяна Миколенко народилася в селі Хацьки, що на Черкащині. Свого часу закінчила Уманський аграрний університет. Нині проживає в обласному центрі в цивільному шлюбі з хлопцем, який працює в ІТ. Вона належить до когорти людей, про яких кажуть: «Нам спокій, друже, тільки сниться». Нашому виданню вона розповіла про волонтерство, виготовлення окопних свічок та маскувальних сіток, організацію благодійних лотерей, своїх беручких друзів «ластівок».
Як і багатьох українців, війна застала Тетяну й Олександра зненацька. Вони виїхали в рідне село Хацьки, де й прожили до травня 2022 року.
Волонтерити вона почала з березня 2022 року. Тоді на прохання військового Тетянині родичі допомагали облаштуватися багатодітній сім’ї із Чернігова, яка знайшла тимчасовий прихисток у селі Золотинка. Думали, що орки туди не дійдуть, але помилилися. Ці люди з двома сумками й котом дивом втекли з окупації. У Золотинці рашисти поводилися жорстоко. Проводили обшуки. Відбирали мобільні телефони. Чоловікам наказували знімати одяг, бо шукали татуювання та сліди від носіння зброї. Деяких катували, а кількох жителів розстріляли. В одному з будинків окупанти облаштували штаб, мешканців вигнали. «Для родини із Золотинки на перший час збирала в інтернеті кошти, одяг, посуд. До цієї справи залучила працівників ІT-компанію «Active Bridge», у якій працює мій хлопець. Вони допомагали коштами, побутовими речами, одягом, телефонами. Узагалі, ці люди – мої вірні друзі на шляху волонтерства», – каже Таня.
Усе літо 2022 року вона допомагала знайомим збирати кошти в соцмережах і закривати запити як для їхніх рідних, так і для підрозділів. Згодом разом з однодумцями взялася за виготовлення окопних свічок та маскувальних сіток.
«У перший тиждень повномасштабного вторгнення, коли мільйони виїжджали з країни, моя тітка Юля, навпаки, повернулася з Польщі із заробітків. Аргументувала це тим, що ми всі тут, а вона там. Вважала, що в Україні принесе більше користі, тому це рішення навіть не обговорюється, – говорить Тетяна. – Тітка Юля й виплекала ідею виготовляти окопні свічки. На той час вона вже працювала в нашій сільській школі завгоспом. І закипіла робота. Я через соцмережі збирала, шукала віск, парафін і тару, а працівники школи крутили равлики й заливали їх парафіном. Пам’ятаю, як ходила по всьому своєму району й збирала по декілька недопалків свічок та бляшанок з-під консервів. Дехто давав і гроші, які я потім клала на монобанку. Так і виник наш мінібренд «Пекельні равлики». Загалом ми виготовили близько 5 тисяч окопних свічок, але це приблизні цифри. Не завжди мали час їх перераховувати».
Першу сіточку волонтери з Хацьок сплели 3 грудня 2022 року. Отоді й згуртувався колектив однодумців, але його назва з’явилася пізніше. «Вибір зупинили на Волонтерському об’єднанню “Lastivka”, саме англійським літерами. Самі себе називаємо ластівками, а наш осередок – гніздечком, – каже пані Миколенко. – На початку літа 2023 року ми переїхали в кабінет місцевого Будинку культури. Там зробили косметичний ремонт і стали вільними. Тепер можемо плести з ранку до ночі, а за бажанням і вночі, бо маємо власні ключі від приміщення. Місцева влада нас не балує, але поважає і підтримує. Кабінет дали, іноді виділяють невеличкі кошти. Нещодавно знайшли спонсорів, які встановили нам кондиціонер. Зараз ми «круті». Серед нас – багато пенсіонерів з підвищеним тиском, тому адекватна температура для нас важлива».
«Ластівки» з Хацьок допомагають кожному військовому, який до них звертається, якщо його влаштовує час виготовлення маскування й коли вони мають гроші на матеріали. За словами Тетяни, черга іноді сягає й двох місяців, а сітки хлопцям потрібні вже зараз. Допомагали вже, мабуть, кожній з бригад, тому перелічувати їх немає сенсу. На сьогодні «ластівки» з допомогою інших осередків, що з’явилися не так давно, сплели 932 сітки (33 037 м² маскування), потихеньку наближаючись до тисячної.
«Коротко про осередки, – пояснює Тетяна. – Перший – гніздечко в с. Хацьки. Другий – колектив місцевого ДНЗ «Берізка», дівчата нам дуже допомагають. Колись приходили до нас, а потім поставили станок в себе в приміщенні. Допомога збільшилася в рази. Третій знаходиться в сусідньому селі Хутори. Колектив плетунчиків називає себе Волонтерським об’єднанням «Оберіг», яке курує мій товариш Станіслав. Він – наша ластівка, допомагає збирати кошти й повністю займається своїм осередком».
За словами волонтерки, усі працюють за одною схемою. У таблицю записують замовлення від ЗСУ. Тетяна Миколенко закупляє матеріали. (Більшість рахунків оплачує з донатів від знайомих, бо зараз велика біда з допомогою від українців. Зазвичай, щедрять одні й ті ж і лише знайомі. Також є підприємства, які допомагають на постійній основі. Наприклад, компанія «Гроздорф» чи ПП «Хацьки-Агро», ТОВ «Вудпромінвест», ТОВ «Українська агропромислова група». Їм велика подяка. Іноді допомагають купувати основи та флізелін різні фонди, зокрема Фундація допомоги захисникам України «LESYA UA», ГО «Патріоти рідного краю»). Разом між осередками волонтери розподіляють матеріал та замовлення – і закипає робота. Виготовлені сітки «їдуть» на фронт. Завдяки одночасній роботі в трьох осередках замовлення виконується швидше.
«Черга в нас зазвичай місяць, бо прохань від військових надзвичайно багато. Маскування виплітаємо якісне. Хто хоч один раз отримав нашу сітку, то з нами й залишається. І коли вона зношується чи згорає, іншу на заміну воїни замовляють лише в нас», – каже «ластівка» Таня й додає: – Нам дуже не вистачає рук і грошей. Тож у читачів прошу фінансової допомоги для купівлі матеріалів на маскувальні сітки. На фронті їх катастрофічно не вистачає. Реквізити для покупки матеріалів:
Моно
https://send.monobank.ua/jar/7xMHDngqPP
5375 4112 1001 0133
Приват
https://www.privat24.ua/send/c0p9t
4149499260450240
PayPal
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
