На 101-му році життя померла зв’язкова УПА з Прикарпаття Марія Волочанська на псевдо Мавка

Про це повідомили на фейсбук-сторінці ГО “Союз українок”, передає “Еспресо.Захід“.

Марія Волочанська з роду Тимків народилася 30 травня 1925 р. в с. Сівка-Войнилівська в сім’ї свідомих українських заможних селян Василя і Розалії Тимківих. Вихована батьками в релігійно-патріотичному дусі. Після початкової школи навчалася в гімназії при монастирі сестер-василіянок в м. Станіславові (1937-1939). У 1943 р. вступила в ОУН-Юнацтво. У підпіллі займалася пропагандистською діяльністю під псевдо Мавка.

Пройшла курси медсестер в с. Липа на Долинщині, після чого її направили в сотню “Бея”. Пізніше конспіративно надавала медичну допомогу в селах Калущини пораненим бійцям УПА, яких переховували селяни у своїх домівках. Зв’язки з підпіллям втратила через захворювання на висипний тиф. Лікувалася сама. Після цього вступила в щойно відкритий Станіславський медичний інститут. Відрахована на п’ятому курсі через те, що відстоювала права студентів. Після поновлення на навчання закінчила інститут у 1951 р. і була направлена разом із чоловіком Мирославом Волочанським на роботу в Жаб’є.

З 1953 р. – в Калуші. З 1957 р. до виходу на пенсію завідувала спочатку інфекційним відділенням Калуської районної лікарні, пізніше – інфекційною лікарнею.

У 1980-х рр. включилася в активну громадську роботу з утвердження української державности, сприяла національному духовному відродженню. Була серед ініціаторок відновлення діяльности Союзу українок у Калуші, членкинею Товариства української мови, КУНу, Калуської станиці Братства вояків УПА.

Їздила в Київ на перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого. Брала участь у пікетуванні комуністичної більшости у Верховній Раді та в ланцюгу Злуки.

zahid.espreso.tv

Читайте також: Повернення додому: перші слова рідної мови й полегшення: історія військового з Тальнівщини, що пройшов крізь полон

Читайте нас також в Telegram!