Морози, блекаути і дизель: як Черкаський зоопарк рятує тварин узимку

Ця зима застала зоопарки України зненацька — не кліматично, а інфраструктурно. Морози за двадцять, масові відключення електроенергії та ціна дизелю, що перетворила роботу генераторів на статтю витрат обсягом до мільйона гривень на місяць: саме в таких умовах доводиться рятувати змій, крокодилів, лемурів і папуг. Директор черкаського зоопарку Євген Ван розповів “ПРОЧЕРКУ”, як заклад пережив найскладніший зимовий сезон за роки повномасштабної війни — і що відрізняє ведмедя в шубі від варана, якому холод смертельно небезпечний.

Черкаський зоопарк пережив справді сувору зиму востаннє в сезоні 2017–2018 років. Тоді тільки-но відкрили нову експозицію для ведмедів і вовків, і персоналу довелося всерйоз турбуватися, щоб на морозі не тріснули скла. Відтоді минуло кілька м’яких зим із плюсовими температурами — і, як то буває, привчили всіх до розслаблення.

Головна відмінність нинішнього сезону від усіх попередніх — не самі морози, а їхнє поєднання з перманентними відключеннями електроенергії. У 2017–2018 роках такої проблеми просто не існувало: не було повномасштабного вторгнення, не було блекаутів. Тоді труднощі вирішувалися утепленням і підсиленням раціону тварин. Зараз цього замало.

Два генератори і майже мільйон на місяць

Ще у 2022–2023 роках, коли почалися перші масові відключення, Черкаський зоопарк за сприяння Європейської асоціації зоопарків отримав два великі дизельні генератори. Вони повністю покривають потреби закладу в електроенергії — і саме вони дозволяють утримувати тварин у тепло навіть під час тривалих блекаутів.

Проте за рішення електричної проблеми довелося заплатити іншою — фінансовою. Два генератори разом споживають від 400 до 500 літрів дизельного палива на добу. При нинішній ціні близько 57–60 гривень за літр це виходить приблизно 30 тисяч гривень щодня.

«Якщо рахувати за місяць — це під мільйон гривень, а може й більше, якщо витрати вищі, — підкреслює директор. — Дуже серйозна ситуація. Нам потрібно все літо працювати, щоб тільки закрити це питання».

Зоопарк є міським комунальним закладом, однак стаття дизельного палива в бюджеті не передбачалася — міська рада виділяла кошти на електроенергію, а не на генераторну роботу. Тому фактично весь дизель закривається з власних надходжень закладу. Щоб впоратися з обсягами закупівлі, зоопарк уперше провів тендер на придбання пального. Водночас міська рада надала з резервного фонду десять тонн дизелю, що дозволило дещо стабілізувати ситуацію.

Для зберігання пального зоопарк отримав від підприємства АЗОТ три ємності об’ємом по одному кубічному метру кожна. Щоправда, після хімічного виробництва їх треба ретельно вимити і просушити — зробити це в мороз неможливо. Тож запас очікує потепління.

Пічки в тераріумі: як зберегти тепло без електрики

Паралельно з генераторами зоопарк ще 2022 року вирішив інше завдання — підтримку фонової температури в павільйонах на випадок повного знеструмлення. У тераріумі, павільйоні змінних експозицій і птахівнику з папугами встановлено великі пічки на твердому паливі.

«Зараз ми в тераріумі, і ви бачите, що я у футболці, — розповідає Євген Ван. — Середня фонова температура тут 26, можливо, навіть 28 градусів. Тому навіть якщо не буде електрики, тварини за рахунок цього тепла не перемерзнуть».

Окрім пічок, на території зоопарку діють дві котельні. Перша, на твердому паливі, обслуговує експозицію ведмедів і вовків, а також гаражі, вбиральні, приміщення для персоналу і кормокухні. Друга — в оранжереї, що входить до відокремленого підрозділу зоопарку в дитячому парку. Там ситуація складніша: великих генераторів немає, тому персонал працює в режимі стандартного графіка відключень — чотири-чотири з половиною години без світла, потім годину-півтори дають.

«Вранці прийшли — світла немає. Або годинку-півтори попрацювали — зникло. І до кінця робочого дня вже не повертається, — описує директор. — Тільки котельня й рятує».

Хто страждає найбільше: пойкілотерми проти хижаків у шубах

За словами Євгена Вана, тваринний світ зоопарку чітко ділиться на дві категорії — тих, кому холод загрожує загибеллю, і тих, кому він майже байдужий.

«Найбільше в цій ситуації страждатиме тераріумна група — це десь 95 відсотків від нашої колекції. Змії, ящірки, черепахи, крокодили, варани — це пойкілотерми, тобто тварини, що залежать від температури навколишнього середовища. Якщо їм холодно, порушуються всі процеси, в тому числі травлення, і тварини можуть загинути від переохолодження. До цієї ж групи ризику — маленькі мавпи з Південної Америки, лемури з Мадагаскару, тропічні птахи з папужника», — пояснює директор.

Натомість місцева фауна — хижаки, ведмеді, вовки та більшість тварин, характерних для України, — переносить зиму значно легше. Зоопарк підвищує калорійність їхнього раціону на 20–25 відсотків: додаткові калорії допомагають організму виробляти тепло. Природний хутровий покрив робить решту.

«Усі наші хижаки зараз у таких хуторових шубах — нормально переносять температуру. Для них це не суттєво», — каже Ван.

Весна, очевидно, стане не лише кліматичним полегшенням, а й фінансовим: саме весняно-літній сезон дає змогу накопичити ресурси, щоб пережити наступну зиму — яка, як завжди, прийде несподівано.

До речі, на початку повномасштабного вторгнення Черкаський зоопарк став своєрідним транзитним притулком для домашніх тварин. Люди, що евакуювалися з Харківщини, Донеччини, Луганщини — переважно через центральні регіони, через Вінницю й далі на захід, — не могли взяти в машину змію чи ящірку. Їх передавали зоопарку просто «по ходу траси».

Бійці тероборони та військовослужбовці, які йшли служити, також залишали своїх тварин у зоопарку. Дехто потім забрав — дехто написав, що залишає назавжди. Нині цей потік суттєво вщух: поодинокі випадки траплялися і цієї зими, але вони вже не визначають роботу закладу.

Назарій Вівчарик