Вісті Черкащини “Мартин Боруля” по-новому: у Черкасах відбулася прем’єра вистави за участі акторів з інвалідністю
У Черкаському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка відбулася гучна прем’єра. Виставу п’єси Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» блискуче зіграли непрофесійні актори театральної студії для людей з інвалідністю «Рампа». Поставив виставу актор Черкаського театру та головний режисер «Рампи» Олексій Клименко.
Успіху постановки сприяла підтримка від Черкаської ОВА та міської влади, колектива Черкаського театру Тараса Шевченка, який надавав сцену для репетицій. Перевізники з «Інва-таксі» та «Інтаксі» допомогли з транспортними послугами. Суттєвою для колективу студії стала фінансова підтримка та всебічне сприяння від Благодійного Фонду «МХП-Громаді» та голови Ради розвитку громад Фонду, депутатки Черкаської обласної ради Тетяна Волочай. Зокрема, було виділено кошти на пошиття костюмів та створення декорацій для вистави.
Зала черкаського драмтеатру ледве вмістила всіх охочих — прем’єра «Мартина Борулі» зібрала справжній аншлаг. Серед глядачів — мешканці Черкас, гості з Канівщини та Корсуня. Більшість людей з глядацької аудиторії — люди з інвалідністю. Чимало було і тих, хто прибув до театру на кріслах колісних.
Від перших хвилин зал жив разом із акторами: сміх, співпереживання, емоційні вигуки. А після фінальної сцени — шквал оплесків, вигуки «браво!» і десятки букетів на сцені. Акторів та режисера буквально засипали квітами, не відпускаючи зі сцени.
День прем’єри видався подвійно символічним — саме цього дня народився Іван Карпенко-Карий. А ще саме у вересні 14 років тому була створена театральна студія «Рампа».
Голова Ради розвитку громад Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай нагадала, що фонд уже понад десять років допомагає людям з інвалідністю реалізовувати свої можливості. Його діяльність спрямована на те, щоб у селах і містах люди хотіли жити, розвиватися, народжувати дітей і виховувати їх свідомими українцями.
«Справжній сталий розвиток громад неможливий без інклюзивних просторів, подій та суспільної взаємодії, де є місце для кожного — і з інвалідністю, і без», — підкреслила вона. Саме тому підтримка театральної постановки за участі людей з інвалідністю стала логічним продовженням роботи фонду.
До речі, Тетяна Волочай зізналася, що після прем’єри «Мартина Борулі» їй важко називати колектив «людьми з обмеженими можливостями». Актори-аматори студії «Рампа» настільки органічно вжилися у свої ролі, що вже за кілька хвилин глядачі перестали помічати на сцені крісла колісні. У залі панувало лише мистецтво.
Не менше вразило й те, як буденні речі, які щодня супроводжують людей з інвалідністю, у виставі перетворилися на яскравий сценічний інструмент і додали постановці особливого змісту.
— Постановка цієї вистави — унікальний проєкт не менш унікальної театральної студії, — наголосила голова Ради розвитку громад БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай. — У ній поєднано багато сюжетних ліній і людських доль. Головне ж у тому, що на сцену вийшли люди з інвалідністю, які зуміли вирватися за межі власних чотирьох стін і щиро прагнуть зробити світ кращим. Вони доводять: люди з інвалідністю варті уваги й поваги.
За словами Тетяни Волочай, від моменту створення театральної студії її учасники фактично почали розбудовувати інклюзивне суспільство — розвиватися самі й розвивати інших через мистецтво.
«Ми вкотре переконалися, що мистецтво не має меж, — каже вона. — Коли 14 років тому заснували колектив “Рампи”, у суспільстві ще не було сучасного розуміння інклюзії. А сьогодні, під час війни, коли кількість людей з інвалідністю зростає, цей досвід особливо цінний. “Рампа” фактично спрацювала на випередження й показала один зі шляхів вирішення проблем людей з інвалідністю. Її актори довели: у самореалізації немає обмежень. Кожна людина здатна досягти успіху — потрібно лише простягнути їй руку допомоги».
Голова ГО Спілки людей з інвалідністю «Перспектива», при якій діє театральна студія « Рампа», та виконавець однієї з ролей Віталій Середенко поділився своїми емоціями вже після прем’єри.
— Емоції, звісно, зашкалюють. Для всіх нас це грандіозний досвід, колосальна самореалізація та можливість довести самому собі, що ти вартий набагато більше, ніж очікує суспільство, — поділився він.
Віталій розповів, що втілити ідею та створити постановку було непросто. Організаційними питаннями, крім власної творчої роботи, займався він і головний режисер Олексій Клименко. Ця співпраця — не перша. Минулого року «Рампа» представила «пробну» прем’єру в Будинку культури ім. І. Кулика, а цьогоріч вийшла на велику сцену Черкаського театру ім. Шевченка.
У виставі «Мартин Боруля» взяли участь 21 непрофесійний актор: як люди з інвалідністю, так і їхні батьки, які виконували епізодичні ролі. Театральна студія, що починалася з невеликих театралізованих уривків, які ставились «на квартирах» один у одного, поступово масштабувалась, і тепер колектив бере участь у місцевих, всеукраїнських та навіть міжнародних фестивалях.
Свої найближчі творчі плани Віталій Середенко поки що не розкриває. Наразі він планує відпочити від напружених репетицій і повернутися до своїх обов’язків голови ОСББ.
Головну роль у виставі блискуче зіграв актор студії «Рампа» Андрій Граб. Він буквально «фонтанував» на сцені, насолоджуючись процесом гри та перевтілюючись у свого персонажа — Мартина Борулю. Причому грав настільки професійно та переконливо, що ніхто з глядачів не помітив, що Андрій має серйозні проблеми із зором.
— Сьогоднішня моя роль є важливою, адже я певною мірою уособлюю себе зі своїм героєм, — поділився Андрій. — Можна провести певні життєві паралелі в плані емоцій та почуттів. Раніше я грав лише епізодичні ролі, а сьогодні «вів» цю виставу від початку і до кінця.
Актор додав, що вони грали не класичну виставу: деякі діалоги були відсутні або скорочені. Проте разом із режисером вони додали власні «фішки», що зробило постановку унікальною.
Актор Черкаського академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка та режисер театральної студії «Рампа» Олексій Клименко цілком задоволений прем’єрою. Це його друга спільна постановка з «Рампою», яка стала значно складнішою, ніж попередня — «Різдвяне вертепне дійство».
— Для «Мартина Борулі» я вже підбирав матеріал конкретно під людей, які будуть задіяні у виставі. Насправді, з ними в творчому плані працювати легко, бо вони працюють з великою віддачею, — зазначив Олексій Клименко.
Режисер підкреслив, що актори «Рампи» дуже відповідальні та організовані, завдяки чому їм вдалося досягти високого результату.
