Вісті Черкащини 
“Лежала на полі край дороги”: як черкащани врятували лебідку
Жителька села Хрещатик Ольга Кравт разом зі своїм чоловіком врятували лебідку, яку знайшли край дороги. Коли побачили, що з поля за лебедем спостерігають лисиці, а він не може злетіти, вирішили взяти його додому, розповіла Суспільному Ольга Кравт.
Врятованого лебедя назвали Василина, розповіла пані Ольга:
“Коли ми підібрали, ми не знали це хлопчик чи дівчинка, взагалі не знали породу її, і назвали її Вася, але зʼясувалося, що вона дівчинка і я її називаю Василина”.
Знесилену Василину знайшли на полі — вона не тікала від людей.
“У нас об’єдналися всі мешканці нашого хутора й села Хрещатик, усі допомагають. Принесли свіжу капустку їй, але вона відмовляється їсти свіжу капусту. Вона любить пекінську капусту, потім дуже любить моркву. Ми їй тремо на терточці і кладемо зверху її у водичку або в її їжу”.
Уподобання птаха швидко вивчила, розповіла жінка.
“Коли до тебе потрапляє тваринка і ти хочеш їй допомогти, ти мусиш діяти швидко, ти мусиш до неї все дізнатися про її звички, вподобання”.
Птаха вирішили залишити вдома, додала пані Ольга, для нього облаштували місце.
“Побачила лебедя не я, побачив мій чоловік. Місця у нас в Хрещатику глухі. Вона просто лежала на полі край дороги. І вже, він каже, що бачив, як лисиці зібралися, пробігали, він підійшов, відігнав. І взяв її просто руками. У перший день вона відмовлялась їсти взагалі. Вона відігрілася, ми їй підготували теплу підстилку, спокійне і затишне місце. І поставили її їжу, дали їй спокій”.
Як правильно доглядати за диким птахом родині розповів ветеринар Артур Шабліян. Він пояснив: у зимовий період птахи часто слабшають через переохолодження та виснаження.
“За допомогою відеозв’язку більш-менш вдалося пташку оглянути. Дистанційно призначив лікування профілактичне: антибіотики, вітаміни для відновлення, протизапальні препарати. У перший день мав сумніви, що пташка виживе. Тому що в крайньому такому виснаженому стані пташечка вагу має, як кішечка маленька. Одне пір’ячко та кістки. Але зараз, наскільки мені відомо, то пташка вже більш-менш їсть, більш-менш починає навіть якусь агресію проявляти, щипатися, себе захищати. Але ж це нормальна ознака того, що пташка потихеньку приходить до нормального стану”.
Після відновлення лебедя можна випустити в природне середовище, але не раніше березня, розповів Артур Шабліян:
“Тобто, як мінімум, треба почекати, щоб морози пройшли, щоб розтанули водойми, щоб теплесенько стало”.
Орнітолог Максим Гаврилюк досліджує поведінку птахів та середовище їхнього існування. Він розповів, що перш ніж забирати лебедя додому, потрібно оцінити, чи потребує він допомоги.
“У випадку з лебедями, коли настають холоди, як і інші птахи, вони намагаються зекономити тепло, вони лягають на лід, ховають голову під крило, і їм таким чином тепліше. З відстані нам здається, що птах лежить, він замерз, він уже примерз до льоду, як інші люди кажуть, або, можливо, загинув. Насправді птах таким чином намагається просто перечекати холодний період, негоду, або просто зекономити свої сили”.
Також Максим Гаврилюк пояснив, у якому випадку потрібно допомагати лебедю.
“Допомагати, справді, птахам тільки треба в тому випадку, якщо ми бачимо явні ознаки якогось ушкодження, тобто ушкоджено крило, шкутильгає птах, якісь сліди крові тощо. Тільки в такому випадку варто намагатися птаха відловити, ну і, звичайно, вже віддати на огляд ветеринарам, які зможуть надати професійну допомогу”.
