Вісті Черкащини Карантинне весілля. Як Діма й Дар’я в лісі влаштували свято на сотню осіб?
– Я працюю у вихідні та святкові. Тому років два тому лише 3 січня ми з Дашею пішли купувати їй подарунок на Новий рік. Я подумав, що було б добре взяти класний ноутбук, – пригадує Діма. – А вона каже: краще б ти мені обручку купив.
Так замість ноутбука Діма вибрав обручку та прямо в торговому центрі опустився на одне коліно. Розписалася пара вже за місяць у День закоханих 14 лютого. Без жодного гостя. Друзі та рідні дізналися про їхній шлюб із соціальних мереж.
Відразу пара поїхала відпочити в Карпатах, потім злітала до друзів у Стокгольм і в березні почала планувати весілля. Розуміли, що рідні та друзі не перегорнуть просто так цю сторінку їхньої історії, та й самі мріяли про літню гулянку.
Молодята обрали цю дату та день тижня з кількох причин.
– Весілля та мій День народження відбулося 20.07.2020. Живемо ми в 20 будинку на 3 поверсі в 23-ій квартирі. Остання цифра – це День народження Даші й нашого котика. Усі зірки зійшлися в одну якусь дату, і цей понеділок мав статися, – говорить Діма.
Окрім того, будень дозволяє зекономити на витратах незалежно від карантину. Можна домовлятися з постачальниками послуг про знижки. Адже в робочі дні тижня вони зазвичай не мають замовлень.
– Насправді планувати було важко. Ми визначалися довго з місцем, не знали, де краще відсвяткувати. Плюс ці всі обмеження, що з’являлися потім у процесі. Скільки людей можна було покликати? Скільки не можна, аби перебували одночасно в закритому приміщенні? Що з цим робити? – пригадує, що ускладнювало планування, Дар’я. – Ми навіть радилися зі знайомими юристами. На відкритому повітрі, де площа дозволяє зібрати таку кількість людей, не було обмеження. Тому домовилися, що повністю заселяємо весь комплекс і більше нікого, окрім нас та запрошених, там не буде.
– Ми склали список тих людей, яких ми хочемо бачити, усім перетелефонували, запросили. І повторили цю процедуру за тиждень до весілля. Адже багато хто хотів, але така можливість у них відпала, – додає Дар’я.
Запитували молодята й про самопочуття своїх гостей перед весіллям. Забігаючи наперед, додають: відслідковували стан здоров’я гостей і після святкування. На щастя, ніхто не захворів.
Церемонія відбулася на фоні символічної для молодят арки “Дві стихії – одне начало”. Вона була обплетена мотузками, оскільки молодята мають спільне хобі – ходіння по канату. І ще одне їхнє захоплення – підкорення вершин. Перед сотнею свідків вони не просто обмінялися обітницями та обручками, а й символічними карабінами, які двічі побували на Говерлі.
Розважали гостей ілюзіоністи та інші творчі друзі молодят. Заспівала на своєму ж святі й сама наречена. А співведучим – був наречений зі своїм другом Тарасом з Іспанії.
де б виникло скупчення.
– Гості сиділи на відстані, свіже повітря вдень, увечері, уночі… Ми не заходили в приміщення, де б виникло скупчення. Так, допускали, що раптом буде дощ, то доведеться перейти на літню терасу з накриттям. Але знову ж таки, вона також була відкритою. І, на щастя, не знадобилася, погода була чудовою, – додає Діма.
– Було далеко за 12 годину ночі. Основна частина весілля фінішувала. Хлопці натягнули через басейн слеклайн, а Діма дійшов по ньому до середини й скочив у басейн. За кілька секунд усі почали стрибати. Навіть мої подружки у своїх святкових вбраннях і з мейком. Одна з букетом, який щойно піймала, і в босоніжках опинилася у воді, – розповідає Дар’я.
Частина гостей повернулася по домівках. Для них орендували трансфер. Головною вимогою було, аби в автобусі всі пасажири одягали маски.
– І це було логічно, адже кілька десятків людей опинялися в закритому просторі. Окрім того, у той період перевізників зупиняли, перевіряли, штрафували. Тому ті наші рідні та друзі, які приїздили автобусом та їхали зі свята ним назад у місто, були в масках, – говорить Діма.
Решта гостей залишилася на ночівлю: розташувалися в готелі, палатках чи в сусідньому селі. Після купання в басейні всі перевдяглися й до ранку святкували в теплій атмосфері біля багаття. Другий день був не менш насиченим: від конкурсу найшаленіших стрибків у басейн, битви на сапборді до гастрономічних сюрпризів.
– Відсутністю на святі всіх гостей, на яких чекаєш. І не лише з-за кордону, – каже Діма, а Дар’я додає: – Ти не зможеш наобійматися з усіма, як зазвичай, бо все ж є певний стримувальний фактор. Ми намагалися не акцентувати увагу на карантині, обмеженнях, не казали гостям: “Оберіть собі місце й не рухайтеся”. Усі відпочивали, як їм комфортно, але певний ореол накладався.
Аби статистика в той період була іншою, наприклад, як зараз, то очевидно свята могло б і не бути. Пара припускає, що в нинішніх умовах весілля перенесли б.
– Сьогодні діє карантинне зонування, обмеження, а тоді були рекомендації. Чесно кажучи, якщо логічно глянути, у липні ще не було такої небезпеки, але всі ходили й боялися, бо десь у Чернівцях хтось захворів. А зараз, коли в місті, умовно кажучи, кожен п’ятий – інфікований, усе працює, – говорить Діма.
– Якщо ти боїшся, не йди. Бери на себе відповідальність і не йди, не плануй. Якщо відчуваєш, що можеш убезпечити себе, і немає загрози – уперед.
Карантин уніс свої корективи у цей весільний сезон. Діма як ведучий свят перелічує його тренди:
