Історія банкрутства “Облпалива” і як частина його майна опинилася у ексголови Черкаської облради

Комунальне підприємство з понад десятком відокремлених підрозділів у районах Черкащини, яке свого часу відігравало неабияку роль у соціальній сфері області, за кілька років пройшло шлях від утворення перших боргів до повного зникнення. Йдеться про історію КП “Облпаливо”, яку неодноразово згадували депутати на сесіях обласної ради.

Чому так сталося? Чи могли владці в цій ситуації діяти більш ефективно й не допустити такого фіналу? Редакція ЗМІ.ck.ua дослідила цю ситуацію.

Паливні склади пішли за борги

Комунальне підприємство “Облпаливо” Черкаської обласної ради офіційно зареєстроване в березні 2001 року. А вже через шість років обласна рада готувала рішення, щоб якось послабити борговий зашморг, у якому воно опинилося. Борги підприємства виникли як перед підприємствами-постачальниками вугілля, так і перед колективом та бюджетом – із зарплати й податків.

Станом на 2007 рік кредиторська заборгованість “Облпалива” становила 2,5 млн грн.

Першою спробою врятувати підприємство з боргів обласна влада вирішила за рахунок передачі цілісного майнового комплексу в оренду з обов’язковою умовою погашення кредиторської заборгованості.

Орендовцем стала ТОВ “Черкаська енергетична компанія”, однак умови договору компанія не виконала і борг перед кредиторами не погашався.

Тож, депутати облради на сесії ухвалили рішення про повернення цілісного майнового комплексу з оренди.

Наступним кроком обласні обранці на сесії вперше вирішили дозволити “Облпаливу” продати своє майно, аби розрахуватися із боргами підприємства. Йшлося про 5 із 15 паливних складів.

Рішення обласної ради №10-36/V підписав тодішній її голова Володимир Гресь.

Однак основні події щодо подальшої реалізації майна “Обпалива” почалися у 2014 році.

Трохи законодавчого та процедурного роз’яснення

В Україні існує два механізми отримання у приватну власність майна державного підприємства: пряма приватизація або його штучне доведення до банкрутства і подальший розпродаж майна.

Щодо останнього у 2014 році діяв чіткий закон (20.10.2019 року втратив чинність) “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Цей закон встановлював умови, порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного чи часткового задоволення вимог кредиторів.

Хімія була наступна: державне (комунальне) підприємство бере на себе договірні багатомільйонні зобов’язання перед контрагентом і не виконує їх. Які причини цьому (реальні чи штучно створені) в данному випадку питання другорядне.

Контрагент через певний час подає позов до суду про стягнення заборгованості із підприємства. І у разі якщо підприємство немає чим платити, то подальшим рішенням феміди цей контрагент стає кредитором підприємства.

А далі кредитор в праві подавати позов до суду про банкротство цього підприємства із подальшим продажем його майна за борги під час процедури санації (спроби відновити платоспроможність підприємства за рахунок реалізації майна).

Процедуру банкрутства ініціюють кредитори, для яких санація є одним з найбільш оптимальних варіантів повернення товарних чи фінансових засобів боржником.

Аналіз чинного на 2014 рік закону показував, що в ньому не було чіткого визначення кредитора, у зв’язку з чим ситуацією могли користуватися псевдо кредитори, що збільшували суму боргу підприємства-банкрута для навмисного нагромадження боргів.

При банкрутстві боржника встановлено чотири процедури. Це процедури розпорядження майном, санації, ліквідації і мирова угода.

Таким чином, стандартна процедура банкрутства починається з процедури розпорядження майном. На цю процедуру призначається арбітражний керуючий, що є розпорядником майна. Кандидатура арбітражного керуючого затверджується Господарським судом.

Арбітражний керуючий оповіщає всіх кредиторів про порушення справи про банкрутство боржника, складає реєстр кредиторів і тим самим визначає частку кожного з кредиторів, що входять у раду кредиторів. Такий реєстр затверджується згодом арбітражним судом.

Арбітражний керуючий здійснює нагляд за діяльністю керівників підприємства для того, щоб зберегти таке підприємство для правомірного і справедливого задоволення вимог усіх кредиторів.

Якщо арбітражний керуючий, комітет кредиторів і суд згодні з тим, що підприємство зможе відновити свою платоспроможність, то після завершення процедури розпорядження майном починається процедура санації, що проводиться Господарським судом.

Процедура санації призначається за рішенням суду. На цьому етапі призначається керівник санації, їм може бути, наприклад, розпорядник майном.

Керівник санації приймає на себе повноваження власника і керівника підприємства, потім розробляє план санації, що узгоджується з кредиторами. У встановлених законом випадках цей план узгоджується з Фондом держмайна чи іншим органом, уповноваженим керувати держмайном. Після цього керівник санації надає його в суд, і тільки після цього здійснює план санації.

Одним з елементів процедури санації може бути реалізація майна. Процедуру реалізації майна при банкрутстві організує арбітражний керуючий. При цьому продаж такого майна зможе звільнити підприємство від непотрібних витрат чи забезпечити надходження засобів, необхідних для розрахунків із кредиторами.

Крім того, реалізація майна можлива в процесі реорганізації підприємства. Якщо ж мова йде про ліквідацію підприємства, тобто коли воно припиняє господарську діяльність і залишається “голе” майно, то Закон передбачав процедуру його продажу. При реалізації майна арбітражний керуючий може укласти договір з будь-якою організацією, що спеціалізується на цій діяльності.

На практиці того часу процедура банкрутства використовувалася не тільки для того, щоб “оздоровити” підприємство, але і для того, щоб свідомо розпродати всі активи і майно підприємства-боржника.

Крок уперед, два – назад

Із 2014 року почалися регулярні судові позови щодо стягнення з “Облпалива” дебіторської та кредитної заборгованості (станом на 2025 рік їх у Судовому реєстрі – 179). А вона вже сягала майже 10 млн. грн.

У період 2010-2013 років рішеннями Господарському суду області основними кредиторами КП “Облпаливо” були затверджені фірми, що зареєстровані у Донецьку, Одесі, Запоріжжі, Херсоні, Харцизьку (“привіт” від тодішнього очільника Черкаської ОДА Сергія Тулуба, для якого це рідне місто), Дніпра.

Зв’язок із Східною Україною пояснювався не тільки політичними моментами того часу, а й використанням різними структурами паливних складів “Облпалива” у контексті вугільного питання. Зміна політичного курсу країни та початок АТО на Донбасі у 2014 році вніс свої корективи у подальші плани залучення підприємства з Черкащини.

Окремо зафіксуємо справу № 925/843/14 за позовом ініціюючого кредитора ТОВ “Юссам” (із єдиним бенефіціаром з Донецьку) , якою і була запущена історія з банкротством КП “Облпаливо” (засідання по ній тривають і у 2025 році, забігаючи наперед).

Однак у Черкаській обласній раді були переконані, що “Облпаливо” ще може стати платоспроможним, а головним завданням було зберегти структуру КП як стратегічного об’єкту Черкащини.

Протягом травня-серпня 2014 року була проведена комплексна перевірка фінансово-господарської діяльності КП спеціально створеною тимчасовою комісією Черкаської облради. За її результатом на сесії була озвучена інформація, що “Облпаливо” cвідомо доведено до банкрутства колишніми керівниками підприємства.

Борг перед податковою складав більше 5 млн грн, борг із заробітної плати складав майже 800 тис. грн, борг перед постачальниками товару – близько 4 млн грн.

У червні 2015 року рішенням Господарського суду Черкаської області було затверджено план санації, який запропонувала обласна рада. Він мав дозволити відновити платоспроможність комунального підприємства.

Розпорядником майна, керівником санації (а в подальшому ліквідатором КП) за рішенням суду була призначена Тетяна Пилипенко, яка отримала відповідне свідоцтво про право проводження діяльності арбітражного керуючого лише 9 липня 2013 року.

“Суть санаційних заходів полягає у застосуванні різного спектру заходів: оптимізації структури комунального підприємства та удосконалення форм господарювання; визначення переліку майна, яке підлягає продажу у процедурі санації (паливні склади); оптимізація трудових ресурсів підприємства, перегляд його штатної структури; передачі в оренду нерухомого майна – оперативний лізинг; виділення коштів обласного бюджету, що будуть спрямовані на погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати; стягнення дебіторської заборгованості; заходи щодо розстрочення платежів”, – пояснювала тоді перший заступник голови обласної ради Наталія Кравцова.

К рамках санаційного плану була передбачена реалізація 6 з 15 складів КП “Облпаливо” через відкриті торги, щоб покрити боргові зобов’язання підприємства.

Передбачалося, якщо суми від частини проданих складів вистачить, продано буде лише частину із запланованих. До слова, рішення про кількість і те, які саме склади реалізовувати, схвалювали колегіально на засіданні комітету кредиторів. У власності підприємства планували залишити ті склади, які є стратегічно важливими для подальшої його роботи.

Від санації до банкрутства

Ми попросили прокоментувати ситуацію з цим комунальним підприємством Олександра Вельбівця, який очолював Черкаську обласну раду з 2015 по 2018 рік.

“Проблема з КП “Облпаливо” дісталася мені в спадок від попередників. Ціни, за які майно здавали в оренду, були просто смішні. Тоді підприємство ще мало півтора десятка майданчиків у різних районах області. За моєї каденції в керівництві обласної ради була мета – провести санацію підприємства, що “нахапалося” боргів, та повернути йому платоспроможність.

Для цього створили раду кредиторів, до складу якої увійшли представники податкової адміністрації, пенсійного фонду, арбітражний керуючий. Саме цей орган визначав, що саме передавати в оренду, а що має бути продане, аби позбутися боргів. На жаль, це лише затягнуло процес. Після обласну раду очолив підприємець Анатолій Підгорний, за ініціативи якого розпочалася процедура банкрутства підприємства”, – відзначив Олександр Вельбівець.

Продаж майна “Облпалива” і як це було не завжди прозоро

У контексті подальшої реалізації плану санації КП “Облпаливо” важливою була ухвала Господарського суду Черкаської області від 18 січня 2018 року про скасування обтяжень на нерухоме майно.

Під час судового засідання арбітражна керуюча Тетяна Пилипенко заявила про важливість ухвалення цього рішення, яке дозволить підприємству виконати план санації та почати розраховуватися із кредиторами щодо наявних заборгованостей, а також із колективом підприємства.

Скасування арештів нерухомого майна дозволило розпоряднику майна, арбітражній керуючій при реалізації майна укласти договір про проведення аукціону з будь-якою організацією, що спеціалізується на цій діяльності.

Із 2020 року в Україні все майно підприємств-боржників продається на елекронних майданчиках через аукціони.

Наприклад, на Prozorro.Sale можна знайти не одне оголошення про проведення аукціону із детальним описом щодо майна КП “Облпаливо”. У тому числі під час повномасштабної війни арбітражна керуюча Тетяна Пилипенко виставляла комплекс приміщень різних паливних складів та інше майно на продаж.

Цьому сприяло запровадження в Україні в 2019 році Кодексу з процедури банкротства, який фактично став заміною Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який у той період як раз втратив чинність.

Інше справа як це було до цього періоду.

Розглянемо приклад продажу одного із активів комунального підприємства “Облпаливо” – комплекс приміщень Маньківського районного паливного складу, що розташований у селі Поташ.

Отже, після скасування обтяжень на нерухоме майно КП “Облпаливо” його розпорядник на власний розсуд мав право обирати організацію, яка спеціалізується на проведенні аукціону з продажу майна.

У випадку Маньківського районного паливного складу Тетяна Пилипенко уклала договір із “Регіональною товарною біржою”.

На сайті Вищого господарського суду України 23 травня 2018 року було розміщене оголошення про проведення аукціону, запланованого на 22 червня 2018 року в місті Черкаси за адресою В’ячеслава Чорновола, 263.

Місце, де у Черкасах було проведено аукціон з продажу Маньківського паливного складу КП “Облпаливо”

Редакція ЗМІ.ck.ua переглянула підшифку обласної газети “Черкаський край” за період квітень-червень 2018 року і знайшла інформацію від КП “Облпаливо” від 4 квітня про здачу в оренду Драбівського, Шполянського, Черкаського та Катеринопільського паливних складів.

Водночас оголошення про проведення аукціону 22 червня 2018 року щодо продажу комплексу приміщень Маньківського паливного складу в зазначений період там розміщено не було.

Також оголошення про проведення аукціону з продажу паливних складів “Облпалива” можна було розмістити на сайті обласної ради. Такий кейс застосовувався у 2019 році при організації аукціону як раз від “Регіональної товарної біржі”. Однак цього не було зроблено.

Тож, організатори вирішили обмежитися лише одним повідомленням про проведення аукціону – на сайті Вищого господарського суду України.

На тому ж майданчику через місяць було розміщено не надто детальне повідомлення про його результат. І на цьому, власне, все.

Нам не вдалося поспілкувалися із директором “Регіональної товарної біржі” Русланом Крупою, оскільки організація вже не здійснює свою діяльність.

Згідно порталу відкритих даних “Опендатабот”, директором Маньківського районного паливного складу КП “Облпаливо” досі є Володимир Лисогора, який повідомив у коментарі нашому виданню, що не працює на підприємстві із 2013 року.

“А я ніколи і не був там директором, працював інженером. Просто вписали, бо більше не було нікого. Підприємство ж розвалилося. Наскільки я знаю, то ці склади придбала фірма, яка займається зерном. У складах його і зберігають”, – прокоментував Володимир Лисогора.

Хто став власником частини майна “Облпалива” і до чого тут Підгорний

Переможцем аукціону в Черкасах стало тальнівське підприємство “Агросвіт” Експрес”, яке за 3,7 мільйона гривень придбало будівлю автовагової А (площею 197,5 кв.м.), гараж з підвалом Б (площею 125,8 кв.м.), склад паливно-мастильних матеріалів В (площею 5,8 кв.м.), вбиральню Г, криницю Г, огорожами №1 та воротами з хвірткою №2, бесідкою, замошенням, тупиком залізничним.

У коментарі ЗМІ.ck.ua директор “Агросвіт Експрес” Юрій Півторак підтвердив придбання комплексу приміщень Маньківського паливного складу, а на питання, чому це майно через рік продали ПП “Тальне-Агрохім” удвічі дешевше повідомив: “Не пам’ятаю”.

Підприємство зі статутним капіталом у розмірі 100 000 грн зареєстровано у травні 2015 року. Основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Через півроку після придбання майна КП “Облпаливо” у січні 2019 року в “Агросвіт Експрес” змінився бенефіциарний власник.

Згідно порталу відкритих даних “Опендатабот”, ним із 61 % частки статутного капіталу став на той момент аграрний підприємець та депутат Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний.

І вже 9 жовтня 2019 року підприємство “Агросвіт” Експрес” продало комплекс нежитлових приміщень колишнього Маньківського паливного складу ПП “Тальне-Агрохім” за втричі менше суму, ніж придбало у КП “Облпаливо” – 1 млн 270 тисяч грн.

ПП “Тальне-Агрохім” зі статутним капіталом у 1000 грн зареєстровано у травні 2002 року. Основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно порталу відкритих данних “Опендатабот”, єдиним бенефіциарним власником ПП “Тальне-Агрохім” є той же Анатолій Підгорний, який у кінці жовтня 2019 року стане головою Черкаської обласної ради.

У своїй електронній декларації за 2024 рік вже колишній голова обласної ради вказав свої частки в обох підприємствах.

Водночас Анатолій Підгорний у коментарі нашому виданню так пояснив ситуацію:

“Майданчик, про який йдеться, не був придбаний мною у КП “Облпаливо”. На момент купівлі він уже перебував у власності іншого підприємства, яке набуло це майно в законному порядку. Компанія, засновником якої я є, здійснила правочин з цією третьою стороною. Усі дії відповідають чинному законодавству”.

Що зараз з КП “Облпаливо”

Попри всі багаторічні спроби врятувати підприємство, постановою Господарського суду Черкаської області від 14 квітня 2021 року у справі № 925/843/14 комунальне підприємство “Облпаливо” визнане банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначили арбітражну керуючу Тетяну Пилипенко, яка і займалася до цього реалізацією плану санації.

Податковий борг на 28 січня 2022 року становив понад 3,4 мільйона грн.

Журналісти ЗМІ.ck.ua звернулися з інформаційним запитом до Черкаської обласної ради щодо стану підприємства, яке ліквідують, та його майна.

Чиновники за підписом керуючої справами виконавчого апарату обласної ради Наталії Горної зазначили:

“За інформацією, поданою до Черкаської обласної ради арбітражним керуючим Пилипенко Тетяною Вікторівною (далі ліквідатор) листом від 03.02.2025 №02-08/12, станом на січень 2025 року здійснювалося забезпечення охорони майна банкрута, а саме комплексу нежитлових будівель та споруд Катеринопільського паливного складу (селище Єрки). В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості щодо обмежень, визначених судом, відсутні”.

Згідно з пунктами 2,3,5 постанови господарського суду Черкаської області від 14.04.2021 в справі № 925/843/14 КП “Облпаливо” визнане банкрутом, призначено ліквідатора банкрута та припинено повноваження власника (власників) майна банкрута.

…Інформаційний запит для надання відповіді щодо наявності боргових зобов’язань КП “Облпаливо”, перебування майна підприємства в оренді та відомостей щодо орендарів цього майна направлено ліквідатору, як належному розпоряднику інформації”.

Водночас у коментарі ЗМІ.ck.ua ліквідатор КП “Облпаливо” Тетяна Пилипенко зазначила, що вважає недоречним надавати інформацію.

“У мене є комітет кредиторів, яким я звітую, надаю інформацію Господарському суду. Не бачу доречності надавати якусь вам інформацію. Взагалі не розумію у зв’язку з чим виник такий інтерес до цього підприємства. Порушених прав не було і суд не розглядав жодної скарги”, – повідомила телефоном Тетяна Пилипенко.

Після офіційного звернення редакції із журналістським запитом Тетяна Пилипенко все ж надала нашому виданню інформацію щодо продажу Маньківського паливного складу, зокрема і протокол проведеного аукціону.

Слабкий та непрозорий контроль за використанням майна, як свідчить практика, часто призводить до плачевних наслідків.

Банкрутство “Облпалива” в Черкаській області – один із яскравих прикладів неефективного використання майна та управлінських помилок. Дехто навіть вважає, що такі “помилки” – свідомий шлях до дерибану комунальної власності. У всякому разі можна констатувати: підприємство, яке до свого закриття займалося постачанням палива для об’єктів соціальної сфери, стало жертвою численних управлінських помилок та нераціонального використання ресурсів. Попри значні дотації, воно так і не змогло подолати фінансові труднощі.