Вісті Черкащини 
Прискорювач опромінює уражену ділянку більш точно, ніж обладнання старішого зразка та мінімізує шкоду для здорових тканин пацієнта, розповів Суспільному заступник медичного директора з радіології Сергій Михайлюк.
Кожен сеанс лікування онкохворих на лінійному прискорювачі триває від чотирьох до п’яти хвилин, зазначив Сергій Михайлюк:
“Пацієнту вдягають фіксуючі прилади, які дозволяють відтворити його положення і знерухомити його на якийсь час. Після цього пацієнта сканують. Ми отримуємо зображення і звіряємо його з тими зображеннями, які отримали на симуляції. І тоді можемо вже проводити безпосередньо лікування”.
Наталія Черенько вже пройшла шість із 18 процедур.
“Сама собі вдома побачила, що є якісь негаразди, якесь новоутворення з’явилося і вирішила, що треба звернутися до лікарів. Я зайнялася цією хворобою з першого вересня, звернулася відразу в поліклінічне відділення, а потім мене відправили на обстеження, зробили хірургічне втручання і вирішили, що мені краще буде пройти опромінення”, — розповіла пацієнтка.
Лікар із променевої терапії відділу радіаційної онкології Максим Лобода пояснив: перш ніж почати лікування на лінійному прискорювачі роблять знімки внутрішніх органів та призначають дозу опромінення:
“Під кожного хворого роблять індивідуальну програму, індивідуальний план опромінення. За рахунок цього ми можемо доставити точну дозу в пухлину з найменшим дозовим навантаженням в критичні органи, які є здоровими. Коли ми раніше лікували на гамма-терапевтичних установках, майже всі курси в нас були з перервою, що не є оптимальним у променевій терапії”.
У черкаському онкоцентрі лікують на лінійному прискорювачі. Суспільне Черкаси
Як опромінити уражену ділянку і не зачепити здорові органи вираховують медичні фізики. За словами інженера-радіолога Аліни Мирошник, такі прорахунки тривають від одного дня до декількох тижнів.
“Складність полягає в тому, що сама пухлина або зона знаходиться дуже близько біля органів ризику, наприклад, серця. В такому випадку нам треба довше над цим працювати, більш поглиблено, ретельніше. Буває таке, що це одна зона, буває, що декілька, і нам їх треба також розрахувати, щоб ніде не зачепити органи ризику”, — пояснила фахівчиня.
Саме в точному опроміненні ураженої ділянки є перевага лінійного прискорювача над пристроями старого зразка, розповів заступник медичного директора з радіології Сергій Михайлюк:
“Ми можемо модулювати інтенсивність цього промінювання, його форму, об’єм, чого не могли робити на машинах старого зразка”.
За словами лікаря, працюють із цим апаратом п’ятий місяць. За цей час ним пролікували 130 пацієнтів. Нині продовжують лікування ще 50. До цього променеву терапію проводили на двох кобальтових апаратах, тобто тих, які працюють на радіоактивному елементі кобальт-60:
“Вони дійсно старі, тому що одна з них 1988 року випуску, інша була випущена в 1990-х роках. Вони продовжують працювати, тому що пропускна здатність одного лінійного прискорювача не дозволяє просто покрити ту потребу в пропускній здатності, яку має наше відділення. Ми маємо однозначно більше пацієнтів, які потребують променевої терапії”.
За допомогою лінійного прискорювача щодня можуть опромінювати до 50 пацієнтів, зазначив медик. Всього мають два таких апарати, та поки працюють на одному:
“Другий чекає, поки завершиться будівництво другої половини корпусу, і потім його можна буде інсталювати, ліцензувати і почати так само лікувати пацієнтів. Початок роботи на другому прискорювачі збільшує пропускну здатність відділення, відповідно, приблизно до сотні пацієнтів проходять активне лікування”.
Два лінійних прискорювачі для онкоцентру закупило Міністерство охорони здоров’я, додав Сергій Михайлюк. Вартість обох — 94 мільйони гривень.
